Жоден проповідник за всю християнську і навіть світову історію не збирав на свої проповіді такої кількості слухачів, як Біллі Грем. Десятки мільйонів людей відвідали його служіння. Зокрема в Сеулі (Південна Корея) його проповідь зібрала близько 1 млн 250 тис. людей. Він був знайомий з багатьма президентами та іншими високопоставленими особами США та інших держав. Одного разу відомий політик підійшов до Біллі Грема і запропонував: «А чому б вам не балотуватися у президенти США, я впевнений, що ваша незаплямована репутація принесла б вам велику підтримку в масах. Я б і сам віддав би за вас свій голос». — «Я не схильний розмінювати вище покликання на нижче», — відповів Біллі Грем.

А коли одного разу в нього запитали, чим він пояснює свій успіх, він відповів: «Єдине пояснення — це перст Божий… І якщо Бог забере від мене Свою благословляючу руку, то мої уста замовкнуть назавжди». Не раз, за його ж словами, відомий проповідник був спокушуваний славою і гордістю. «Але щоразу, коли я бачу оголошення про мої зібрання і яскраво виділене, а іноді й підсвічене моє ім’я, серце починає трепетно стискатися від болю. «Не дам слави Своєї нікому», — говорить Господь Бог. І цих слів Господніх я ніколи не забуваю. Я знаю, звідки прийшов, для чого я тут, на землі, і куди піду».

Народився Біллі Грем 7 листопада 1918 року в сім’ї фермера. Його дитинство минуло в тихому містечку Шарлотта (Північна Кароліна, США). Батьки були пресвітеріанами, щонеділі відвідували церкву, читали Біблію, але особливою релігійністю не виділялися.

У школі хлопець навчався посередньо. Любив спорт, брав участь у молодіжній церковній роботі. У два роки був охрещений, у 12 —конфірмований. Готувався стати фермером. Але у 1934 році у їхнє місто приїхав євангеліст Мардохей Хамм. Батьки Біллі відвідали його зібрання і щиро навернулися до Бога. Одного разу Біллі також прийшов на служіння і почав відвідувати їх регулярно. А у 16 років щиро покаявся перед Богом. Духовне життя Біллі змінилося. Він почав постійно молитися про свою долю і про служіння Господу.

Деякий час після закінчення школи працював продавцем, а потім поступив у Біблійний коледж у Флориді. У 1939 році Біллі Грем відчув Божий заклик нести Його слово людям, тому прийнявши рукопокладання, став пастором баптистської церкви, а також продовжив навчання вже в Уітонському коледжі в Чикаго. У 1941 році Біллі знайомиться зі студенткою паралельного факультету Рут Белл. Рут — донька місіонера-хірурга в Китаї Нельсона Белла. Вона родилася в Китаї, закінчила Біблійний коледж у Пхеньяні. Ця зустріч вирішила їхню долю. Невдовзі вони були заручені, а у 1943 році відбулося їхнє весілля. У тому ж році Біллі Грем разом з Джорджем Беверлі Ші почав вести регулярні передачі на радіо Чикаго. Згодом молодого проповідника запросили вести євангелізаційні зібрання разом з місіонерською командою «Молодь для Христа».

У 1949 році в служінні проповідника настав поворотний момент. Замість кількох днів він проповідував у Лос-Анджелесі вісім тижнів. Люди хотіли чути вістку про Христа. Про це дізналася вся Америка. У 1954 році в Лондоні, на стадіоні Херрінгей, повторилася та ж історія. Зібрання з участю Біллі Грема тривали три місяці. Так євангеліст став всесвітньо відомим. І саме десь у той час було створено Євангелістську асоціацію Біллі Грема (ЄАБГ).

З Божою допомогою Біллі Грем проповідував Слово Боже у 85 країнах світу, на всіх п’яти континентах. Наразі ще ніхто не проповідував більшій кількості людей. Бог відчиняв двері навіть у країни, де відкрита широкомасштабна проповідь Євангелії неможлива. Так у 1989 році проповідник відвідав Китай, де народилася його дружина. У квітні 1992 року євангеліст вперше побував у КНДР. В обох країнах Біллі Грем проповідував у місцевих церквах.

Визначною рисою євангеліста є те, що він завжди намагався йти у ногу з часом і тому враховував потреби людей і технічні можливості, як от радіо, телебачення, а згодом і супутниковий зв’язок, завдяки якому ЄАБГ вдалося охопити проповіддю ще більше людей.

Вже понад 50 років Біллі Гремом та його співпрацівниками транслюється радіопередача «Час рішення», в різних виданнях публікується його газетна колонка «Моя відповідь», видається журнал «Рішення».

Біллі Грем також є ініціатором численних програм з навчання, таких як «Школа благовістя», яка зазвичай проводиться напередодні євангелізаційних заходів місії в різних країнах світу. Він був також натхненником проведення Першого Лозанського конгресу зі світового благовістя, який відбувся у 1974 році. Він — автор 16 книг, які вийшли мільйонними тиражами, лауреат численних премій та нагород.

Знаний євангеліст користувався повагою керівників багатьох країн світу. Це дозволило йому виступати з проповідями в різних країнах Східної Європи, зокрема й у колишньому Радянському Союзі.

Поїздка в Угорщину в 1977 році стала його першою подорожжю як євангеліста у прорадянську Східну Європу. Тоді про його візит не згадувалося у пресі, але на заключну зустріч з ним у молодіжному християнському таборі зібралося близько 30 тис. чоловік.

Одним з найдивовижніших візитів за всю історію служіння Біллі Грема можна назвати візит у Румунію в 1985 році. Місцеві ЗМІ замовчували про цю подію. Про богослужіння люди дізнавалися з іноземних радіопередач і передавали інформацію один одному. І, зрештою, в ті дні Біллі Грем проповідував у семи румунських містах, включаючи й столицю, на великих зібраннях перед католиками, православними, реформаторами, баптистами, п’ятидесятниками і навіть у синагозі.

Ще у 1959 році євангеліст відвідав Москву як турист. Влада не дозволила йому проповідувати в церкві, але він мав змогу порозмовляти з керівництвом Союзу баптистів і оглянути місто. На щойно побудованому стадіоні у Лужниках він молився, щоб Бог дав йому можливість проповідувати на цьому місці. І в майбутньому це здійснилося.

У 1982 році патріарх Пімен запросив Біллі Грема виступити на міжнародній конференції «Релігійні діячі за спасіння священного дару життя від атомної катастрофи». У своїй книзі «Такий, як є…» Б.Грем детально описує негативну реакцію усіх кіл американського суспільства на саму ідею участі Біллі Грема у цій конференції. Для заспокоєння громадськості було вирішено, що на конференції проповідник буде мати статус спостерігача. Йому було дозволено виступити з проповідями лише у двох церквах Москви. Тоді Біллі Грем проповідував у Богоявленському соборі та в Центральній баптистській церкві, а також відвідав «сибірську сімку» у підвалі посольства США. Це були 7 п’ятидесятників зі Східного Сибіру, які знайшли притулок в американському посольстві. Невдовзі після цієї зустрічі вони отримали дозвіл на еміграцію з СРСР.

У 1984 році в ході 12-денної поїздки євангеліст відвідав Ленінград, Москву, Таллінн і Новосибірськ. За цей час він проповідував понад 50 разів у православних і баптистських церквах, побував в Ленінградській духовній семінарії і в Новосибірському академмістечку. Крім того, зустрічався з главами церкви і держави.

1988 рік. Біллі Грем, як почесний гість Російської православної церкви, приїжджав у Радянський Союз на святкування 1000-ліття хрещення Русі. Проповідував у православних і баптистських церквах Москви та Києва.
У 1991 році євангеліст виступив у Москві перед п’ятьма тисячами християн: благовісниками, пресвітерами й іншими служителями Церкви, які зібралися на Школу благовістя з усіх республік колишнього Радянського Союзу. Він закликав їх «використовувати грандіозну можливість, надану їм Богом вперше за довгі роки». Під час перебування у Росії Біллі Грем зустрівся з М.С. Горбачовим і Б.М.Ельциним.

1992 рік. У Москві, в спорткомплексі «Олімпійський», відбулися богослужіння з участю євангеліста. Він проповідував три вечори, на яких побувало близько 155 тис. чоловік. Біля стадіону були встановлені монітори і люди, які не змогли потрапити в «Олімпійський», слухали вістку про Христа, стоячи на вулиці. Після зібрань у Москві виникли десятки церков, прихожанами яких стали люди, навернені на цих зібраннях.

Тепер батькове служіння продовжує син Франклін. За станом здоров’я всесвітньовідомий євангеліст вже не може подорожувати. Важким моментом у його житті стала смерть дружини Рут (вона відійшла у вічність у червні 2007 року), з якою вони прожили 64 роки, виховали п’ятьох дітей, які подарували їм 19 внуків і багато правнуків.

7 листопада цього року Біллі Грему виповнився 91 рік. Увійшовши в десятий десяток, проповідник сказав, що всі ці роки відчував благодатну любов Господа і його серце сповнене вдячності Богові. Біллі Грем і дотепер має ясний розум, хоча й роки беруть своє. Він уважно слідкує за подіям у світі і приділяє увагу служінню Євангелістської асоціації Біллі Грема. «Хоча моє здоров’я і не дозволяє мені надовго покидати дім, Франклін і наша команда продовжують проголошувати Ісуса Христа», — сказав він.

…У своїй книзі «Такий, як є…» Біллі Грем пише: «Я часто говорю: перше, що зроблю, коли потраплю на небо, це зпоставлю запитання: «Чому я, Господи? Чому Ти вибрав хлопчака-фермера з Північної Кароліни проповідувати такій кількості людей і брати участь у Твоїй праці у другій половині ХХ століття? Я часто тавлю собі це запитання. Але відповісти на нього може тільки Бог».

Підготувала
Ольга МІЦЕВСЬКА

Журнал "Благовісник", 4,2009