Жоден проповідник за вÑÑŽ хриÑтиÑнÑьку Ñ– навіть Ñвітову Ñ–Ñторію не збирав на Ñвої проповіді такої кількоÑÑ‚Ñ– Ñлухачів, Ñк Біллі Грем. ДеÑÑтки мільйонів людей відвідали його ÑлужіннÑ. Зокрема в Сеулі (Південна КореÑ) його проповідь зібрала близько 1 млн 250 тиÑ. людей. Він був знайомий з багатьма президентами та іншими виÑокопоÑтавленими оÑобами СШРта інших держав. Одного разу відомий політик підійшов до Біллі Грема Ñ– запропонував: «Рчому б вам не балотуватиÑÑ Ñƒ президенти СШÐ, Ñ Ð²Ð¿ÐµÐ²Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹, що ваша незаплÑмована Ñ€ÐµÐ¿ÑƒÑ‚Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑла б вам велику підтримку в маÑах. Я б Ñ– Ñам віддав би за Ð²Ð°Ñ Ñвій голоÑ». — «Я не Ñхильний розмінювати вище Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° нижче», — відповів Біллі Грем.
Рколи одного разу в нього запитали, чим він поÑÑнює Ñвій уÑпіх, він відповів: «Єдине поÑÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ â€” це перÑÑ‚ Божий… І Ñкщо Бог забере від мене Свою благоÑловлÑючу руку, то мої уÑта замовкнуть назавжди». Ðе раз, за його ж Ñловами, відомий проповідник був Ñпокушуваний Ñлавою Ñ– гордіÑÑ‚ÑŽ. «Ðле щоразу, коли Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ Ð¾Ð³Ð¾Ð»Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ мої Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– ÑÑкраво виділене, а іноді й підÑвічене моє ім’Ñ, Ñерце починає трепетно ÑтиÑкатиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ болю. «Ðе дам Ñлави Своєї нікому», — говорить ГоÑподь Бог. І цих Ñлів ГоÑподніх Ñ Ð½Ñ–ÐºÐ¾Ð»Ð¸ не забуваю. Я знаю, звідки прийшов, Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ Ñ Ñ‚ÑƒÑ‚, на землі, Ñ– куди піду».
ÐародивÑÑ Ð‘Ñ–Ð»Ð»Ñ– Грем 7 лиÑтопада 1918 року в Ñім’ї фермера. Його дитинÑтво минуло в тихому міÑтечку Шарлотта (Північна Кароліна, СШÐ). Батьки були преÑвітеріанами, щонеділі відвідували церкву, читали Біблію, але оÑобливою релігійніÑÑ‚ÑŽ не виділÑлиÑÑ.
У школі хлопець навчавÑÑ Ð¿Ð¾Ñередньо. Любив Ñпорт, брав учаÑÑ‚ÑŒ у молодіжній церковній роботі. У два роки був охрещений, у 12 —конфірмований. ГотувавÑÑ Ñтати фермером. Ðле у 1934 році у їхнє міÑто приїхав євангеліÑÑ‚ Мардохей Хамм. Батьки Біллі відвідали його Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– щиро навернулиÑÑ Ð´Ð¾ Бога. Одного разу Біллі також прийшов на ÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ– почав відвідувати Ñ—Ñ… регулÑрно. Ру 16 років щиро покаÑвÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Богом. Духовне Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð‘Ñ–Ð»Ð»Ñ– змінилоÑÑ. Він почав поÑтійно молитиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ Ñвою долю Ñ– про ÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподу.
ДеÑкий Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ–ÑÐ»Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ ÑˆÐºÐ¾Ð»Ð¸ працював продавцем, а потім поÑтупив у Біблійний коледж у Флориді. У 1939 році Біллі Грем відчув Божий заклик неÑти Його Ñлово людÑм, тому прийнÑвши рукопокладаннÑ, Ñтав паÑтором баптиÑÑ‚Ñької церкви, а також продовжив Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¶Ðµ в УітонÑькому коледжі в Чикаго. У 1941 році Біллі знайомитьÑÑ Ð·Ñ– Ñтуденткою паралельного факультету Рут Белл. Рут — донька міÑіонера-хірурга в Китаї ÐельÑона Белла. Вона родилаÑÑ Ð² Китаї, закінчила Біблійний коледж у ПхеньÑні. Ð¦Ñ Ð·ÑƒÑтріч вирішила їхню долю. Ðевдовзі вони були заручені, а у 1943 році відбулоÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ” веÑіллÑ. У тому ж році Біллі Грем разом з Джорджем Беверлі Ші почав веÑти регулÑрні передачі на радіо Чикаго. Згодом молодого проповідника запроÑили веÑти євангелізаційні Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼ з міÑіонерÑькою командою «Молодь Ð´Ð»Ñ Ð¥Ñ€Ð¸Ñта».
У 1949 році в Ñлужінні проповідника наÑтав поворотний момент. ЗаміÑÑ‚ÑŒ кількох днів він проповідував у ЛоÑ-ÐнджелеÑÑ– віÑім тижнів. Люди хотіли чути віÑтку про ХриÑта. Про це дізналаÑÑ Ð²ÑÑ Ðмерика. У 1954 році в Лондоні, на Ñтадіоні Херрінгей, повторилаÑÑ Ñ‚Ð° ж Ñ–ÑторіÑ. Ð—Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· учаÑÑ‚ÑŽ Біллі Грема тривали три міÑÑці. Так євангеліÑÑ‚ Ñтав вÑеÑвітньо відомим. І Ñаме деÑÑŒ у той Ñ‡Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ Ñтворено ЄвангеліÑÑ‚Ñьку аÑоціацію Біллі Грема (ЄÐБГ).
З Божою допомогою Біллі Грем проповідував Слово Боже у 85 країнах Ñвіту, на вÑÑ–Ñ… п’Ñти континентах. Ðаразі ще ніхто не проповідував більшій кількоÑÑ‚Ñ– людей. Бог відчинÑв двері навіть у країни, де відкрита широкомаÑштабна проповідь Євангелії неможлива. Так у 1989 році проповідник відвідав Китай, де народилаÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ дружина. У квітні 1992 року євангеліÑÑ‚ вперше побував у КÐДР. Ð’ обох країнах Біллі Грем проповідував у міÑцевих церквах.
Визначною риÑою євангеліÑта Ñ” те, що він завжди намагавÑÑ Ð¹Ñ‚Ð¸ у ногу з чаÑом Ñ– тому враховував потреби людей Ñ– технічні можливоÑÑ‚Ñ–, Ñк от радіо, телебаченнÑ, а згодом Ñ– Ñупутниковий зв’Ñзок, завдÑки Ñкому ЄÐБГ вдалоÑÑ Ð¾Ñ…Ð¾Ð¿Ð¸Ñ‚Ð¸ проповіддю ще більше людей.
Вже понад 50 років Біллі Гремом та його Ñпівпрацівниками транÑлюєтьÑÑ Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ð¾Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´Ð°Ñ‡Ð° Â«Ð§Ð°Ñ Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ», в різних виданнÑÑ… публікуєтьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ газетна колонка Â«ÐœÐ¾Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÑŒÂ», видаєтьÑÑ Ð¶ÑƒÑ€Ð½Ð°Ð» «РішеннÑ».
Біллі Грем також Ñ” ініціатором чиÑленних програм з навчаннÑ, таких Ñк «Школа благовіÑÑ‚Ñ», Ñка зазвичай проводитьÑÑ Ð½Ð°Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´Ð¾Ð´Ð½Ñ– євангелізаційних заходів міÑÑ–Ñ— в різних країнах Ñвіту. Він був також натхненником Ð¿Ñ€Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÐŸÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ ЛозанÑького конгреÑу зі Ñвітового благовіÑÑ‚Ñ, Ñкий відбувÑÑ Ñƒ 1974 році. Він — автор 16 книг, Ñкі вийшли мільйонними тиражами, лауреат чиÑленних премій та нагород.
Знаний євангеліÑÑ‚ кориÑтувавÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð°Ð³Ð¾ÑŽ керівників багатьох країн Ñвіту. Це дозволило йому виÑтупати з проповідÑми в різних країнах Східної Європи, зокрема й у колишньому РадÑнÑькому Союзі.
Поїздка в Угорщину в 1977 році Ñтала його першою подорожжю Ñк євангеліÑта у прорадÑнÑьку Східну Європу. Тоді про його візит не згадувалоÑÑ Ñƒ преÑÑ–, але на заключну зуÑтріч з ним у молодіжному хриÑтиÑнÑькому таборі зібралоÑÑ Ð±Ð»Ð¸Ð·ÑŒÐºÐ¾ 30 тиÑ. чоловік.
Одним з найдивовижніших візитів за вÑÑŽ Ñ–Ñторію ÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð‘Ñ–Ð»Ð»Ñ– Грема можна назвати візит у Румунію в 1985 році. МіÑцеві ЗМІ замовчували про цю подію. Про богоÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸ дізнавалиÑÑ Ð· іноземних радіопередач Ñ– передавали інформацію один одному. І, зрештою, в Ñ‚Ñ– дні Біллі Грем проповідував у Ñеми румунÑьких міÑтах, включаючи й Ñтолицю, на великих зібраннÑÑ… перед католиками, правоÑлавними, реформаторами, баптиÑтами, п’ÑтидеÑÑтниками Ñ– навіть у Ñинагозі.
Ще у 1959 році євангеліÑÑ‚ відвідав МоÑкву Ñк туриÑÑ‚. Влада не дозволила йому проповідувати в церкві, але він мав змогу порозмовлÑти з керівництвом Союзу баптиÑтів Ñ– оглÑнути міÑто. Ðа щойно побудованому Ñтадіоні у Лужниках він моливÑÑ, щоб Бог дав йому можливіÑÑ‚ÑŒ проповідувати на цьому міÑці. І в майбутньому це здійÑнилоÑÑ.
У 1982 році патріарх Пімен запроÑив Біллі Грема виÑтупити на міжнародній конференції «Релігійні діÑчі за ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ ÑвÑщенного дару Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ñ–Ð´ атомної катаÑтрофи». У Ñвоїй книзі «Такий, Ñк є…» Б.Грем детально опиÑує негативну реакцію уÑÑ–Ñ… кіл американÑького ÑуÑпільÑтва на Ñаму ідею учаÑÑ‚Ñ– Біллі Грема у цій конференції. Ð”Ð»Ñ Ð·Ð°ÑÐ¿Ð¾ÐºÐ¾Ñ”Ð½Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´ÑькоÑÑ‚Ñ– було вирішено, що на конференції проповідник буде мати ÑÑ‚Ð°Ñ‚ÑƒÑ ÑпоÑтерігача. Йому було дозволено виÑтупити з проповідÑми лише у двох церквах МоÑкви. Тоді Біллі Грем проповідував у БогоÑвленÑькому Ñоборі та в Центральній баптиÑÑ‚Ñькій церкві, а також відвідав «ÑибірÑьку Ñімку» у підвалі поÑольÑтва СШÐ. Це були 7 п’ÑтидеÑÑтників зі Східного Сибіру, Ñкі знайшли притулок в американÑькому поÑольÑтві. Ðевдовзі піÑÐ»Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— зуÑтрічі вони отримали дозвіл на еміграцію з СРСР.
У 1984 році в ході 12-денної поїздки євангеліÑÑ‚ відвідав Ленінград, МоÑкву, Таллінн Ñ– ÐовоÑибірÑьк. За цей Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð½ проповідував понад 50 разів у правоÑлавних Ñ– баптиÑÑ‚Ñьких церквах, побував в ЛенінградÑькій духовній Ñемінарії Ñ– в ÐовоÑибірÑькому академміÑтечку. Крім того, зуÑтрічавÑÑ Ð· главами церкви Ñ– держави.
1988 рік. Біллі Грем, Ñк почеÑний гіÑÑ‚ÑŒ РоÑійÑької правоÑлавної церкви, приїжджав у РадÑнÑький Союз на ÑвÑÑ‚ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ 1000-Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ…Ñ€ÐµÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð ÑƒÑÑ–. Проповідував у правоÑлавних Ñ– баптиÑÑ‚Ñьких церквах МоÑкви та Києва. У 1991 році євангеліÑÑ‚ виÑтупив у МоÑкві перед п’Ñтьма тиÑÑчами хриÑтиÑн: благовіÑниками, преÑвітерами й іншими ÑлужителÑми Церкви, Ñкі зібралиÑÑ Ð½Ð° Школу благовіÑÑ‚Ñ Ð· уÑÑ–Ñ… реÑпублік колишнього РадÑнÑького Союзу. Він закликав Ñ—Ñ… «викориÑтовувати грандіозну можливіÑÑ‚ÑŒ, надану їм Богом вперше за довгі роки». Під Ñ‡Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ РоÑÑ–Ñ— Біллі Грем зуÑтрівÑÑ Ð· Ðœ.С. Горбачовим Ñ– Б.Ðœ.Ельциним.
1992 рік. У МоÑкві, в ÑпорткомплекÑÑ– «ОлімпійÑький», відбулиÑÑ Ð±Ð¾Ð³Ð¾ÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð· учаÑÑ‚ÑŽ євангеліÑта. Він проповідував три вечори, на Ñких побувало близько 155 тиÑ. чоловік. Ð‘Ñ–Ð»Ñ Ñтадіону були вÑтановлені монітори Ñ– люди, Ñкі не змогли потрапити в «ОлімпійÑький», Ñлухали віÑтку про ХриÑта, ÑтоÑчи на вулиці. ПіÑÐ»Ñ Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð½ÑŒ у МоÑкві виникли деÑÑтки церков, прихожанами Ñких Ñтали люди, навернені на цих зібраннÑÑ….
Тепер батькове ÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ð¶ÑƒÑ” Ñин Франклін. За Ñтаном Ð·Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð²â€™Ñ Ð²ÑеÑвітньовідомий євангеліÑÑ‚ вже не може подорожувати. Важким моментом у його житті Ñтала Ñмерть дружини Рут (вона відійшла у вічніÑÑ‚ÑŒ у червні 2007 року), з Ñкою вони прожили 64 роки, виховали п’Ñтьох дітей, Ñкі подарували їм 19 внуків Ñ– багато правнуків.
7 лиÑтопада цього року Біллі Грему виповнивÑÑ 91 рік. Увійшовши в деÑÑтий деÑÑток, проповідник Ñказав, що вÑÑ– ці роки відчував благодатну любов ГоÑпода Ñ– його Ñерце Ñповнене вдÑчноÑÑ‚Ñ– Богові. Біллі Грем Ñ– дотепер має ÑÑний розум, хоча й роки беруть Ñвоє. Він уважно Ñлідкує за подіÑм у Ñвіті Ñ– приділÑÑ” увагу Ñлужінню ЄвангеліÑÑ‚Ñької аÑоціації Біллі Грема. «Хоча моє Ð·Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð²â€™Ñ Ñ– не дозволÑÑ” мені надовго покидати дім, Франклін Ñ– наша команда продовжують проголошувати ІÑуÑа ХриÑта», — Ñказав він.
…У Ñвоїй книзі «Такий, Ñк є…» Біллі Грем пише: «Я чаÑто говорю: перше, що зроблю, коли потраплю на небо, це зпоÑтавлю запитаннÑ: «Чому Ñ, ГоÑподи? Чому Ти вибрав хлопчака-фермера з Північної Кароліни проповідувати такій кількоÑÑ‚Ñ– людей Ñ– брати учаÑÑ‚ÑŒ у Твоїй праці у другій половині ХХ ÑтоліттÑ? Я чаÑто тавлю Ñобі це запитаннÑ. Ðле відповіÑти на нього може тільки Бог».
Підготувала Ольга МІЦЕВСЬКÐ
Журнал "БлаговіÑник", 4,2009 |