Служіння невіруючим дітям не обмежується літнім тижнем у веселому наметовому таборі. Після захоплюючого відпочинку у команди служителів продовжується нелегка післятабірна робота з дітьми, що відпочивали. Цього разу розпочалася вона у останню суботу серпня, як раз перед довгоочікуваним (чи зовсім неочікуваним) 1 вересня.

Мабуть, кожному в дитинстві розповідали притчу про те, як легко зламати одну палицю і як важко зробити те саме з цілою зв’язкою. На ділі перевірити мораль цієї притчі ,членам церкви «Спасіння», допомогли «Веселі майданчики», що проводилися наприкінці серпня, біля ЦХСу, для дітей Подолу та Левади. Ми справді переконалися, що набагато легше служити разом, усвідомлюючи той факт, що ти не один і завжди можеш спертися на брата чи сестру.

Минуло пів року, відтоді, як Ліля Гонца звільнилася з 65-ї жіночої виправної колонії суворого режиму, яка знаходиться в Полтавському районі. За цей час в її житті відбулося багато змін. Церква, яку вже відвідував її чоловік, зустріла Лілю з любов'ю, але з великою обережністю. Та й чого можна було очікувати після двох «відсидок»?

Чи доводилося вам передавати комусь важливі новини? А самому бути посланням? Минулого тижня стати посланням Христа для інших, мали змогу близько 100 молодих людей з різних куточків Полтавської області. «Ви – лист Христовий» - саме так звучало гасло 4-го фестивалю християнської молоді Полтавщини, що проходив з 5 по 10 серпня, у мальовничих околицях смт. Чутово.

По великій милості Бога, я займаюсь одним з найцікавіших служінь - листування з жінками 65-ої виправної колонії суворого режиму, що знаходиться в с. Надержинщина, Полтавського району. Взагалі, тюремне служіння має багато особливостей, але листування надає можливість розкрити душі до відвертого спілкуванні. Кожного року я надсилаю і отримую більше 40-ка листів від ув’язнених жінок. Хотіла б поділитися з вами життєвими історіями моїх респонденток.

Наприкінці червня в селі Заворскло, Полтавського р-ну відбувся чудовий дитячий табір за участю наших американських друзів: команди Майка Рея та сім’ї Роландів.
Програма була дуже цікавою і різноманітною: біблійна історія, оригінальні спортивні ігри, конкурси, естафети, змагання команд, сценки, пісні з рухами, поробки, подарунки - все це з любов’ю влаштували наші друзі та кваліфікована дружня команда перекладачів.

Мабуть, немає такої жінки, яка б не бажала, хоч на трішечки, зупинитися і робити те що хоче, а не те, що мусить. Жінка, як правило, покликана виховувати дітей, прибирати, готувати, прасувати, працювати і виконувати ще безліч різних обов’язків. Навіть тоді, коли жінка робить все це з радістю, в неї з’являється природне бажання зупинитися і відпочити.

Кожен відвідувач нашої церкви навряд може уявити літо без дитячих, молодіжних, сімейних та жіночих євангелізаційних таборів. Хоча слово «табір» для організаторів і учасників таких заходів - це далеко не відпочинок, а виклик для сумлінної і нелегкої праці на Божій ниві.

Літо вже у розпалі, пора відпочивати і подорожувати. Подорожувати можна на море, в гори, ну, і в табір, звичайно ж. Якраз про це і піде мова в цій статті, про дитячий табір, що проходив у селі Минівка з 8 по 12 липня. Звичайне село, яке живе своїм спокійним і тихим життям, в ці дні вибухнуло шумом, який створювали 47 дітей, що бігали і сміялись. Цим маленьким дзиґам команда табірних служителів розповіла про любов Божу, про гріх і дивовижний план порятунку через ігри і біблійні заняття. Дивно, але деякі батьки стали активними помічниками у проведенні табору. Вони проявили любов і турботу до своїх і не тільки своїх дітей. Але найбільш незвичайним для жителів цього села став приїзд американців, які підготували чудові спортивні ігри та цікаві поробки.

У рамках розвитку зарубіжної місії з 29 червня по 5 липня була здійснена поїздка команди з 9 чоловік членів церкви «Спасіння» м. Полтави до Грузії для проведення молодіжного табору. Табір проходив у селищі Урекі (30 хвилин їзди до м. Батумі) на базі відпочинку, що належить грузинському баптистському братству і, що знаходиться у стадії будівництва. З грузинського боку було 30 чоловік молоді, більшість з яких складали невіруючі чи точніше ті, що не прийняли Христа, як особистого Спасителя.