Назва статті окреслює проблему молодіжного служіння не тільки в «Спасінні», однакя хотів би зосередитись на аналізі ситуації саме в нашій церкві.
«Спасіння»,як на мене, дуже динамічна церква, цілеспрямована і ініціативна. З великою кількістю служінь. З великим відсотком людей до 28 років серед членів, які знову ж таки, задіяні у різноманітних служіннях, серед яких СМС-клуб, секції з флорболу та алтимату, англійський клуб, дитяче служіння, табірне і т.д.

Недільні зібрання проходять у сучасній і доступній для молоді формі. Існує розвинута система малих груп. І все це чудово, я б навіть сказав, пречудово. Але,перебуваючи в такому контексті, варто запитати себе: «Чи потрібні молодіжки взагалі? Чи, можливо, це лише архаїчне явище, яке переобтяжує і без того напружений графік молодої людини в нашій церкві?»

 

Логічно було б задати це питання молоді безпосередньо. Тому мною було проведено опитування у одній з популярних соцмереж з приводу цієї теми (http://vk.com/wall-45591958_3).Молодібулозапропонована тема співзвучна з назвоюстатті. Варіантамибуливідповідно:
а) Традиція. Достатньо недільного зібрання, груп, СМСу...
б) Необхідність і можливість поспілкуватись не тільки з членами твоєї малої групи

В опитуванні прийняли участь 12 чоловік (це приблизно 1/5 частина всієї молоді «Спасіння»), і голоси розподілились наступним чином: лише одна людина проголосувала за варіант «а», а одинадцять, зрозуміло, «б». Отже, молодь вважає подібні зустрічі важливими. Чому? Якраз на це питання я спробую дати відповідь нижче…

У молодіжному служінні нашої церкви, в якому я знаходжусь більше 7 років, були різні періоди. Були часи, коли крім молодіжки не було нічого. Були часи, коли, через велику кількість активності довелось відмінити молодіжні спілкування. Аналізуючи це все, застосовуючи досвід, я приходжу до наступних висновків.

Молодіжки потрібні. По-перше, для того, щоб вибудувати цілеспрямоване молодіжне служіння потрібно бачити всю молодь, а не тільки свою малу групу чи команду СМС-клубу.Неможливо скерувати таку кількість людей, не зібравши їх разом.

По-друге, молоді корисно спілкуватися поза межами своїх груп і команд служінь, корисно бачити, скільки нас… Для мене особливо цінними є моменти, коли ми разом поклоняємось Богу в піснях і звучить багатоголосне, молоде, потужне«Алілуя!». Це бадьорить дух і надихає на подальшу працю.
По-третє, молодіжка – це незамінний спосіб ділитися молитовними потребами, інформацією про заходи і проекти, мотивуючи молодь до дій та молитви.

По-четверте, саме на молодіжних зустрічах краще за все давати молодим людям можливість пробувати себе у проповідуванні, у веденні поклоніння, таким чином забезпечуючи процес розвитку духовних дарів.

По-п’яте, це інструмент для нівелювання вікових кордонів. Молоді люди, що випустилисьз Недільної школи легше ввійдуть у молодіжне середовище при наявності загальних зустрічей молоді.

Але констатацією всього, що зазначено вище, питання не вичерпується, тому що, не дивлячись на користь і необхідність таких зустрічей, молодіжки й справді можуть стати тягарем. Справа в тому, що подібні зустрічі мають бути організовані, виходячи з розуміння духовних потреб молоді в даний момент. І, будь-ласка, не сплутайте потреби і забаганки! Молодіжки часто проводяться, так би мовити, по інерції, без належної підготовки і духовного наповнення. Як результат перестають цікавити молодь і принижують авторитет молодіжного керівника, а отже, і реалізувати якийсь проект чи втілити якусь ідею разом стає дуже складно. Існує вислів «Краще ніяк, ніж абияк». Він дуже точно описує ситуацію з такими молодіжами «для галочки». Тим паче в «Спасінні».

Отже до чого це все? До того, що молодіжам в «Спасінні» бути. І бути якісними, цікавими і такими, що духовно збагачують і збудовують молодь нашої чудової церкви!

Володимир Головаш