Коли на пленарних заÑіданнÑÑ… депутати прораховують ефективніÑÑ‚ÑŒ викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… бюджетних коштів, а у колгоÑпах підбивають підÑумки зібраного з полів врожаю, ми, Ñк церква «СпаÑіннÑ» займемоÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ…Ð¸ іншою ÑтатиÑтикою.
Можливо, ви пам’Ñтаєте минулорічну публікацію ÑтоÑовно «врожаю» подружніх пар в нашій церкві. Саме тоді він доÑÑг чиÑла Божої повноти (тобто «7»), що вÑÑ–Ñ… приємно здивувало Ñ– порадувало. Рзараз повернемоÑÑ Ð² теперішні чаÑи, Ñ–, напередодні ÑвÑÑ‚ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ðового Року, Ñпробуємо підбити цьогорічні «подружні» підÑумки.
Спершу Ñкажу, що за прогнозами «Ñоціологів» веÑіль в нашій церкві оÑобливо не передбачалоÑÑ. «ВÑÑ–, хто збиравÑÑ, зробив це в минулому році», - такі думки періодично відвідували тверезі голови братів та ÑеÑтер церкви «СпаÑіннÑ».
Саме в такий чаÑ, коли вже ніхто нічого не чекав, Бог вирішив зруйнувати людÑькі прогнози Ñ– здивувати вÑÑ–Ñ… Ð½Ð°Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”ÑŽ непередбаченіÑÑ‚ÑŽ. За робочим наказом полтавÑька дівчина, Ð®Ð»Ñ ÐšÐ¾Ð²Ð°Ð»ÑŒÐ¾Ð²Ð°, була змушена деÑкий Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†ÑŽÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ в Харкові, плекаючи надію неодмінного Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ рідного міÑта Ñ– рідної церкви. Ð’ÑÑ– Ð½Ð°Ð¼Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ÑˆÐ²Ð¸Ð´ÑˆÐ¸Ñ‚Ð¸ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ†ÐµÑ Ñ€ÐµÐ¿Ð°Ñ‚Ñ€Ñ–Ð°Ñ†Ñ–Ñ—, чомуÑÑŒ не увінчалиÑÑ ÑƒÑпіхом. Тільки тепер, ÑпоглÑдаючи це фото, «чомуÑь» Ñтає зрозумілим.
ХарківÑький козак Дмитро з гетьманÑьким прізвищем Сагайдачний полонив Ñерце полтавÑької краÑуні Ñ– переконав Ñ—Ñ— не повертатиÑÑ, а залишитиÑÑ Ð· ним у першій Ñтолиці України. Зараз Діма Ñ– Ð®Ð»Ñ Ð¡Ð°Ð³Ð°Ð¹Ð´Ð°Ñ‡Ð½Ñ– відвідують харківÑьку церкву Голгофи Ñ– неÑуть ÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñƒ хриÑтиÑнÑькому ÑтудентÑькому руÑÑ– КЕМПУС.
Розповім вам наÑтупну Ñ–Ñторію. Знову ж таки, полтавÑька краÑунÑ, на Ñ–Ð¼â€™Ñ Ðнна Ñтаранно пиÑала фінішну дипломну роботу на філоÑофÑько-Ñ–Ñторичну тематику. У перервах між науковою працею вона ÑпілкувалаÑÑ Ð· друзÑми в Інтернеті. ВиÑокий, Ñтатний луганÑький парубок Володимир, ÑкориÑтавÑÑ Ðніною перервою (нехай буде) між 13 Ñ– 14 Ñторінкою диплому Ñ– додавÑÑ Ð´Ð¾ неї в друзі. Ðіхто такого не чекав, але з того чаÑу перерви почали Ñуттєво збільшуватиÑÑ, це призвело до того, що Ðнін диплом перепиÑувавÑÑ Ð´ÐµÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ° разів. Та хіба це – проблема? Між ними зав’ÑзалиÑÑ ÑтоÑунки набагато важливіші за диплом. Розцвіло коханнÑ!
Ðевеличка ремарка: перші розмови Вови та Ðні в Інтернеті ÑтоÑувалиÑÑ Ð»Ð¸ÑˆÐµ Біблії. І привабила Ñ—Ñ… один в одному любов до Слова Божого. Ðні вдалоÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð´ÐµÐ¼Ð¾Ð½Ñтрувати Вові вÑÑ– переваги Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð² нашому рідному міÑÑ‚Ñ– Ñ– «придбати» Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ñ— церкви ще одного чудового, люблÑчого Бога, брата. Так що Ð¿Ð¾Ð´Ñ€ÑƒÐ¶Ð¶Ñ Ð—ÐµÐ¼Ð»Ñних Вови та Ðні тепер «включаютьÑÑ» в активне ÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ†ÐµÑ€ÐºÐ²Ð¸ «СпаÑіннÑ».
Сезон одружень 2012 року прдовжила пара Петриченко Ð†Ð³Ð¾Ñ€Ñ Ñ– Юлі.
Хоча Ігор відвідував церкву «СпаÑіннÑ» доволі чаÑто, але не міг знайти Ñерйозний привід Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, щоб тут залишитиÑÑŒ. Бог йому вирішив в цьому допомогти Ñ– привіз цей «привід» з далеких ÐмериканÑьких земель. Вірніше, повернув Юлю до Полтави піÑÐ»Ñ Ñ€Ð¾ÐºÑƒ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ Ñередній американÑькій школі.
Саме в Ðмериці Ð®Ð»Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð»Ð° ГоÑпода Ñ– вирішила по поверненні обов’Ñзково відвідувати одну з полтавÑьких церков. За Божою волею потрапила вона Ñаме до наÑ. У церкві «СпаÑіннÑ» на неї чекала не тільки люблÑча хриÑтиÑнÑька Ñім’Ñ, але Ñ– майбутній українÑький чоловік.
Так що, любі наші молодÑта, будуйте Ñвої Ñім’ї на твердій оÑнові Божого Слова. Ðехай у Ñ‡Ð°Ñ Ð½ÐµÐ³Ð¾Ð´Ð¸ будинок вашої родини виÑтоїть Ñ– зміцнитьÑÑ. Ðехай вашим ÑвÑтим життÑм Ñ– Ñильним ÑлужіннÑм буде навіки поÑоромлений диÑвол. Ðехай любов між вами Ñтане Ñвідоцтвом перемоги ХриÑта Ñ– Його принципів над вÑіма ÑвітÑькими теоріÑми Ð·Ð´Ð¾Ð±ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñ‰Ð°ÑÑ‚Ñ. Многієлєта!
Ð¢Ð°Ð½Ñ Ð’Ð°Ñ€ÑÐ½Ð¸Ñ†Ñ |