Суботній ранок, 8 жовтня, почалося з сірого туманного серпанку і кількох тривожних дзвінків: «А чи відбудеться, чи не відміниться ...?»
Але Бог подарував нам теплий сонячний день!

Як це було:

Бог-Творець щорічно дає людям урожай, тому що Він обіцяв після Всесвітнього потопу: "... Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться! " (Біблія, Книга Буття, 8 розділ, 22 вірш).
За часів Старого Заповіту Господь Бог встановив Свято жнив для тих, хто хотів жити за Його законами. Ми читаємо про це в Біблії: "Пильнуй і свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою" (Книга Вихід, 23 глава, 16 вірш). Ізраїльтяни після закінчення збору врожаю дякували Богові за велику кількість вирощених плодів. Частину врожаю в ці дні вони віддавали на потреби Храму і на благодійність.

«Вот и лето прошло, словно и не бывало» - згадуєш рядки з пісні Софії Ротару. Так, літо пройшло дуже швидко і дійсно, здається, що його було так мізерно мало. Особливо в цьому впевнені діти, для яких, три місяці канікул пролетіли як три тижні. Для нас, команди дитячих євангелістів, літо промчало ще швидше. Адже ми були дуже зайняті! Як же можна втратити це чудовий час, коли хлопчиків і дівчаток можна зібрати просто там, де вони живуть, грають, або відпочивають і пояснити їм прості, але дуже важливі істини про Бога. Озираючись на те, що ми встигли зробити за це літо, хочеться похвалитися чудовим Творцем, Який більше всіх нас був зацікавлений в тому, щоб багато дітлахів все-таки почули Звістку Спасіння.

  У вівторок, 30 серпня, відбулася презентація практично нового для Полтави виду спорту - фрізбі. Молодь, що зібралась на площі біля театру Гоголя, мала можливість потренуватися і прийняти участь у захоплюючій грі. Основна мета зустрічі - запросити молодих людей на турнір з фрізбі, де у звичних для них умовах вони змогли б почути проповідь Слова Божого.

«З Вірою в майбутнє!» - такою була назва другого обласного молодіжного фестивалю в м. Миргород, який відбувався з 8 по 13 серпня цього року. Справа у тому, що цей рік в Україні оголошено «роком Пересопницького Євангелія», і ми вирішили приурочити наш фестиваль до цього. Мета нашого заходу була - не словом, а ділом показати мешканцям міста Миргород, що християнській молоді і, в цілому, християнам не байдуже, як живуть люди навколо. Бо написано в посланні Якова, що віра без діл мертва сама по собі.

 «Бо так полюбив Бог весь світ ...» - будь-якому віруючому цей біблійний вірш знайомий до болю. Часом ми читаємо те, що написано в Слові і не переймаємося глибиною сказаного. Так і в цьому випадку - ми можемо читати про любов Бога до всіх людей і навіть не замислюємося над тим, що:
• Люди, яких любить Бог, живуть не тільки в Україну, а й за її межами;
• Хтось повинен розповісти їм про Божу любов і явити її на ділі;
• Для того, щоб розповісти про це необхідно приїхати туди, де вони живуть;
• Щоб приїхати до цих людей потрібно витратити час, здоров'я і фінанси;
• І так далі!

 В наш час багато євангельських церков переживають справжню кризу в питанні хрещення нових людей. Буквально кілька днів тому, одна сестра з районної церкви нашої області поділилася біллю її серця, сказавши такі слова: «Треба щось робити, бо ні в минулому році, ні в цьому в нашій церкві не було хрещень!» Насправді, шлях людини до Бога дуже не простий, він наповнений справжніх битв на рівні думок і бажань, дуже багато спокус на цьому шляху, але при всьому цьому Сам Бог веде кожного. От тільки Він не буде насильно ламати волю людську, але постійно нагадуватиме про Себе тихим голосом, поки серце людське не підкориться Йому повністю.

Вікіпедія роз'яснює це слово, як «... обряд, який знаменує перехід індивідуума на новий щабель розвитку в рамках будь-якої соціальної групи». Різні народи і племена мають свої традиції ініціації і проводять різноманітні обряди, щоб діти певного віку, могли називатись дорослими. В першу чергу-це «... розрив, в деяких випадках, досить грубий, зі світом дитинства, який для дитини був світом «материнським »і« жіночим », розрив зі станом безвідповідальності, наївності і невігластва».

Людям, що регулярно переглядають новини сайту церкви «Спасіння», вже відомо, що таке флорбол. Для тих, хто вперше чує цю назву, скажу, що флорбол – це достатньо молодий безконтактний вид спорту, дуже схожий за своєю суттю на хокей на траві, але не такий травматичний, бо вага м’ячів та ключок менша. Грають у флорбол у спортивному залі командами 5 на 5 плюс голкіпери.
Винайшли флорбол у Скандинавії, де він і є найбільш поширеним наразі. Люди, які займаються флорболом, кажуть, що це справжній спортивний наркотик – спробувавши раз, вже не можеш відмовитися.