Ðовини ІніціаціÑ
| Ð†Ð½Ñ–Ñ†Ñ–Ð°Ñ†Ñ–Ñ |
|
Ð’Ñ–ÐºÑ–Ð¿ÐµÐ´Ñ–Ñ Ñ€Ð¾Ð·'ÑÑнює це Ñлово, Ñк «... обрÑд, Ñкий знаменує перехід індивідуума на новий щабель розвитку в рамках будь-Ñкої Ñоціальної групи». Різні народи Ñ– племена мають Ñвої традиції ініціації Ñ– проводÑÑ‚ÑŒ різноманітні обрÑди, щоб діти певного віку, могли називатиÑÑŒ дороÑлими. Ð’ першу чергу-це «... розрив, в деÑких випадках, доÑить грубий, зі Ñвітом дитинÑтва, Ñкий Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ð½Ð¸ був Ñвітом «материнÑьким »і« жіночим », розрив зі Ñтаном безвідповідальноÑÑ‚Ñ–, наївноÑÑ‚Ñ– Ñ– невіглаÑтва». Задумане нами Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ Ñтавило за мету переробити вже «подороÑлівших» підлітків у «дороÑлу» молодь, але подивитиÑÑ Ð½Ð° Ñебе в екÑтремальних умовах Ñ– дати тверезу, об'єктивну оцінку Ñвоєї дороÑлоÑÑ‚Ñ– - оÑÑŒ що очікувалоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ походу на катамаранах по річці ВорÑкла, що проходив з 21.07 по 23.07.2011.
У поході брало учаÑÑ‚ÑŒ 32 людини, що Ñамо по Ñобі Ñтворювало труднощі. Саме тому такі походи обмежують 10-15 учаÑниками, але рука організаторів Ñплаву не піднÑлаÑÑ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑˆÐ¸Ñ‚Ð¸ когоÑÑŒ «за бортом». До того ж, команда молоді, Ñка погодилаÑÑ Ð²Ð·Ñти учаÑÑ‚ÑŒ в цьому проекті, надавала величезну допомогу Ñк на Ñплаві Ñ– при організації ÑтоÑнок, так Ñ– духовну підтримку, демонÑтруючи уроки дороÑлоÑÑ‚Ñ–: завжди готові без Ñкарг прийти на допомогу, не дивлÑчиÑÑŒ на втому Ñ– Ñпеку. ЗавдÑки їхній учаÑÑ‚Ñ–, підлітки мали можливіÑÑ‚ÑŒ ближче познайомитиÑÑ Ñ– потоваришувати з молоддю церкви, щоб полегшити перехід від недільної школи в молодіжний колектив. У поході брали учаÑÑ‚ÑŒ не лише випуÑкники недільної школи. Половину учаÑників Ñкладали підлітки не з церкви. Разом з нами вони читали Біблію, дізнавалиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ ХриÑта, бачили відноÑини між віруючими учаÑниками походу, чули наші молитви Ñ– молитви Ñвоїх одноліток. ПроÑимо Бога про те, щоб Він дарував їм віру, Ñ– не тільки їм, а й тим випуÑкникам недільної школи, Ñкі отримали знаннÑ, але не мають віри Божої. ПаÑажири розміÑтилиÑÑ Ð½Ð° 7-ми катамаранах, два з Ñких 6-ти міÑцеві, а п'ÑÑ‚ÑŒ 4-Ñ… міÑцеві. Речі рівномірно розподілили по палубах Ñ–, отримавши благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ– напутнє Ñлово від диÑкона дитÑчого ÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ð»ÑŽÐºÐ° Володі, кожен взÑв Ñвоє веÑло Ñ– ми відчалили. Перший день - Ñ‚Ñ€ÐµÐ½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ веÑлуванні ... Катамарани геть відмовлÑлиÑÑ Ñ€ÑƒÑ…Ð°Ñ‚Ð¸ÑÑ Ð¿Ñ€Ñмо. Ðаш караван плив зигзагоподібно від берега до берега, Ñтворюючи мальовничу, багатоголоÑу змійку! Вигуки: «Праві-гребіть! Ліві - гальмуєте! Греби Ñильніше! », розрізали чарівну тишу річки Ñ– звільнÑли від ÑамотноÑÑ‚Ñ– одиноких рибалок на березі. (До Ñлова Ñказати, Ð´Ð½Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· 3 піÑÐ»Ñ Ñплаву Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð² рибалити - в тих міÑцÑÑ… риба не клювала ...) По дорозі, в Ñ. Буланове ми вітали братів Ñ– ÑеÑтер з церкви ВідродженнÑ, де Ð½Ð°Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ñ—Ð»Ð¸ прохолодною водою, поповнили запаÑи у Ñпорожнілих плÑшках, а бажаючих підкріпитиÑÑ Ð½Ð°Ð³Ð¾Ð´ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸ Ñмачним борщем! СпаÑибі їм велике! Було Ñпекотно Ñ–, незважаючи на ÐºÑƒÐ¿Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² річці під Ñ‡Ð°Ñ Ñплаву, вода йшла швидко. Забігаючи вперед, Ñкажу, що їжі та води, Ñлава Богу, виÑтачило, Ñ– навіть залишилоÑÑ!
Уроки веÑÐ»ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Ð´Ð½Ñ Ð½Ðµ пройшли даром. Ðа другий день йшли рівніше. Стали помічати краÑу навколишньої природи, почули птахів, подÑкували Творцю! ВорÑкла краÑива Ñ– різна! Якщо в перший день вона була швидка, Ñ€ÑÑніла мілинами, чиÑтими піщаними плÑжами, ÑкупченнÑми корчів, між Ñкими ми акуратно лавірували, то далі вона Ñтавати глибшою, тихішою ... Береги ліÑиÑÑ‚Ñ–, зароÑлі, Ñк арка ÑхилÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°Ð´ річкою. ЧаÑом здаєтьÑÑ, що ти не на Україну, а деÑÑŒ у нетрÑÑ… Ðмазонки, а з-під завалу дерев вважаєтьÑÑ ÐºÑ€Ð¾ÐºÐ¾Ð´Ð¸Ð». Ðле, Ñлава Богу, Ñ—Ñ… у Ð½Ð°Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ”, Ñ– річки наші мирні! Другу ÑтоÑнку розбили за Ñелом Старі Санжари. І вже, знаючи не з чуток, а на влаÑній шкурі, про агреÑивний наÑтрій розплодившихÑÑ Ð² неймовірних кількоÑÑ‚ÑÑ…, завдÑки дощам, комарів, намагалиÑÑ Ð²Ñтигнути швидше закінчити роботи по уÑтановці табору Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¾Ñ‡Ñ–Ð²Ð»Ñ–. Ð’Ñтигли. Пробували поÑидіти Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð²ÐµÑ‡Ñ–Ñ€Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ багаттÑ. ПоÑиділи. Ðедовго ... Ранок. Підйом. Молитва. Сніданок. Ð¡Ð¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ Слово Боже. Підкачка катамаранів. Збір Ñ– Ð·Ð°Ð²Ð°Ð½Ñ‚Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¼ÐµÑ‚Ñ–Ð² та речей. ПіÑÐ»Ñ Ð¿Ñ–Ð´ÐºÐ»ÐµÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ°Ñ‚Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ð°Ð½Ñ–Ð² латками Ñ– Ð·Ð°ÐºÐ»ÐµÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð·Ð¾Ð»Ñ–Ð² на руках від веÑел, випливаємо на фінішну прÑму! Сил додає думка, що багатьом з команди потрібно потрапити на Ð²Ñ–Ð½Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ñ— пари, призначене на 18.00. Рдо цього чаÑу вÑтигнути не тільки проплиÑти 12 км, але Ñ– доїхати до Полтави, зайти додому Ñ– привеÑти Ñебе в урочиÑтий виглÑд! Ðе дивлÑчиÑÑŒ на поÑпіх, по дорозі, вÑтигали Ñ– подуріти, розігруючи батальні Ñцени на наших різнокольорових гумових Ñуднах. До Ñлова Ñказати, на Ð²Ñ–Ð½Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñтигли. Майже. Ðеймовірно втомилиÑÑ. ВеÑÑ–Ð»Ð»Ñ Ð¿Ð°Ð¼'Ñтають. ЗдаєтьÑÑ ... Пройдена ділÑнка річки Ñклала більше 40 км. СпаÑибі вÑім хто моливÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ Ð½Ð°Ñ Ñ– вÑілÑко підтримував! Ðе дивлÑчиÑÑŒ на грізні прогнози погоди, в грозу ми не потрапили, тільки вночі бризкав дощик, щоб нам Ñвіжіше ÑпалоÑÑ! Ð’ÑÑ– повернулиÑÑ Ð¶Ð¸Ð²Ñ–, втомлені, але здорові! ÐаÑкільки Ñебе побачила «нова молодь» та Ñким чином Ñебе оцінила, покаже чаÑ. Якщо оцінка Ñамого Ñебе поÑтавлена правильно Ñ– зроблені правильні виÑновки, ми побачимо плоди. Повинен Ñказати, що Ñьогодні, ще до напиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— Ñтатті, Ñ ÐºÐ°ÑвÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Богом про не зроблене Ñ– не Ñказане. Помилки врахував. Важливо не забути отримані уроки. Ðаприкінці додам, що дороÑліÑÑ‚ÑŒ людини визначаєтьÑÑ Ð½Ðµ виÑотою його зроÑту, не шириною його плечей Ñ–, навіть не Ñивиною в його волоÑÑÑ–. Може однією з Ñ€Ð¸Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾ÑлоÑÑ‚Ñ– Ñ” відповідальніÑÑ‚ÑŒ за те, що ти повинен робити, не дивлÑчиÑÑŒ на труднощі, Ñкі будуть завжди? Думайте, Ñ– нехай Бог благоÑловить Ð²Ð°Ñ Ð² цьому! Чуркін Ðндрій
О, це було дуже круто! Я давно мріÑв Ñтати учаÑником подібного заходу, тому початку походу чекав з нетерпіннÑм. І мушу Ñказати, що анітрохи не розчарувавÑÑ. Три дні на природі, далеко від цивілізації, краÑа рідного краю, веÑела ÐºÐ¾Ð¼Ð¿Ð°Ð½Ñ–Ñ ... Ð’Ñе це привело мене до цілковитого захопленнÑ. Обов'Ñзково поїду ще раз, Ñкщо буде така можливіÑÑ‚ÑŒ. Головаш Володимир (молодіжний лідер ц. «СпаÑіннÑ»)
Похід починавÑÑ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ незвично, тому що, побачивши катамарани, вÑÑ– були здивовані, ми очікували трішки іншого. Потім ми Ñіли в катамарани Ñ– зрозуміли, що чотири учаÑника веÑÐ»ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð½Ñ– на ці три дні Ñтати великою родиною, інакше ми проÑто не допливемо. Керівництво катамараном оÑвоїли тільки аж години через три. Потім перший нічліг дав привід похвилюватиÑÑ - ніхто не чекав дощу... Вранці деÑкі прокинулиÑÑŒ мокрими, Ñ– це Ñтало приводом Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð¾ÑÑ‚Ñ–, але Бог дивовижним чином благоÑловив уÑÑ–Ñ… терпіннÑм Ñ– вÑÑ– зібралиÑÑ Ñ– вирушили далі в подорож. Ðедорічко ЄвгеніÑ.
Це був мій перший туриÑтичний похід, Ñ– Ñ Ð²Ð´Ñчна вÑім, хто зробив вÑе можливе, щоб він був вдалим. Я не очікувала, що потрібно буде веÑÑŒ Ñ‡Ð°Ñ Ð³Ñ€ÐµÐ±Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ дуже втомлюватиÑÑŒ, але зараз розумію, що це загартувало мене Ñк в фізично, так Ñ– духовно, бо тільки завдÑки поÑтійним молитвам з’ÑвлÑлиÑÑŒ нові Ñили Ñ– Бог дійÑно показував Ñилу молитви. Мені дуже ÑподобалоÑÑŒ Ñ– Ñ Ñправді відчула Ð¿Ñ–ÐºÐ»ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… та Бога у вÑьому, що відбувалоÑÑŒ. Я дуже ціную веÑÑŒ Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð¸Ð¹ у Ñпілкуванні під Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñього, що ми робили. ЗалишилоÑÑŒ дуже багато приємних Ñпогадів та чудових емоцій… І, Ñкщо буде можливіÑÑ‚ÑŒ, Ñ Ð·Ð°Ð»ÑŽÐ±ÐºÐ¸ відвідаю такий похід, але,мабуть, через рік...))) ОвÑій КатÑ
У кожній події в Ñвоєму житті Ñ Ð½Ð°Ð¼Ð°Ð³Ð°ÑŽÑÑ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ñ‚Ð¸ щоÑÑŒ, чому повинна була навчитиÑÑ. Цього "щоÑÑŒ" знайшлоÑÑ Ð°Ð¶ забагато у нашому екÑтремальному поході. ДоÑвіду Ñ Ð½Ð° віки набралаÑÑ. Знаєте, що треба Ñ€Ñтувати, коли прокидаєшÑÑ Ð¾ 4-ій ночі у наметі й розумієш, що тонеш? Печиво!!! Рчим відкрити банку згущеного молока, Ñкщо ніж на іншому катамарані? ВеÑло завжди з тобою! Як боротиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ непереможних піратів, що вÑÑ–Ñ… Ñкупали з голови до ніг? Готувати гранати з підводної грÑзюки. Що робити, Ñкщо замріÑвÑÑ Ñ– ненароком впав у воду? Кричати: "Ð Ñтуйте веÑло!" Що ÑпроÑÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð° Ñпалити піÑÐ»Ñ Ñ€ÐµÑ‚ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñніданку? Речі ÑуÑіда. У Ð²Ð°Ñ Ñ‰Ðµ залишилиÑÑ Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ? Тоді ми пливемо до ваÑ! Рубцова Люда |
