Діти дуже люблять свята. Зауважте, для них вони тривають набагато довше, ніж для дорослих. З віком люди швидко занурюються в суєту трудових буднів, до свята починають готуватися заздалегідь і довго, в результаті більше втомлюються, ніж насолоджуються святкуванням. Для дітей, на відміну від дорослих, свято можна влаштувати в будь-який момент. Їм досить сказати: «Малеча, давайте влаштуємо свято», - і негайно пролунає відповідь: «Давайте!». І для цього дітям багато не потрібно. Хлопчики і дівчатка чекають, коли хтось із дорослих просто прийде і приділить їм увагу. Якщо дітлахи відчують, що вони нам не байдужі, що ми їх любимо і готові проводити з ними час - для них це вже свято.

Пам'ятаєте, ми вже говорили про те, як довго тривало святкування Різдва у малечі з інтернатів. Нагадаю, що закінчилося воно тільки в кінці зими. Таким самим чином вийшло і з Великоднем. Ще місяць після свята ми відвідували дітей у школах, лікарнях, диспансерах, санаторіях і просто на вулиці. Більше двох тисяч дітлахів і сотні дорослих, які були з ними у ці Пасхальні дні, чули звістку про Воскреслого Спасителя. Коли ми їх вітали святковим вигуком: «Христос воскрес!», хлопчики і дівчатка дружно відповідали: «Воістину воскрес!».

Яке щастя, що в нашій країні ми можемо вільно ділитися звісткою про Христа з дітьми. Нехай Господь продовжить цей час свободи і нехай Він воскресне в сердечках всіх тих хлопчиків та дівчаток, які чули про Нього. Не буду багатослівним. Нехай краще про ці зустрічі розкажуть фотографії.

З повагою, Володимир Голюк.