Бог-Творець щорічно дає людÑм урожай, тому що Він обіцÑв піÑÐ»Ñ Ð’ÑеÑвітнього потопу: "... Ðадалі, по вÑÑ– дні землі, Ñівба та жнива, Ñ– холоднеча та Ñпека, Ñ– літо й зима, Ñ– день та ніч не припинÑÑ‚ÑŒÑÑ! " (БібліÑ, Книга БуттÑ, 8 розділ, 22 вірш). За чаÑів Старого Заповіту ГоÑподь Бог вÑтановив СвÑто жнив Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто хотів жити за Його законами. Ми читаємо про це в Біблії: "Пильнуй Ñ– ÑвÑто жнив первоплоду праці твоєї, що Ñієш на полі. І ÑвÑто Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ закінченні року, коли ти збираєш з Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†ÑŽ Ñвою" (Книга Вихід, 23 глава, 16 вірш). ІзраїльтÑни піÑÐ»Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ñƒ врожаю дÑкували Богові за велику кількіÑÑ‚ÑŒ вирощених плодів. ЧаÑтину врожаю в ці дні вони віддавали на потреби Храму Ñ– на благодійніÑÑ‚ÑŒ.
ХриÑтиÑни різних віроÑповідань Ñьогодні відзначають це ÑвÑто, підноÑÑчи вдÑчні молитви за даровані Богом земні плоди. У правоÑлавній традиції подÑка за урожай відбуваєтьÑÑ Ñƒ ÑвÑта, що випадають на період з 1 ÑÐµÑ€Ð¿Ð½Ñ Ð¿Ð¾ 1 жовтнÑ, коли завершуютьÑÑ Ð¾Ñновні ÑільÑькогоÑподарÑькі роботи (Медовий СпаÑ, Яблучний СпаÑ, Хлібний Ð¡Ð¿Ð°Ñ Ñ‚Ð° інші).
ХриÑтиÑни СШРвідзначають День подÑки таким чином: за традицією Ð´Ð»Ñ ÑвÑткового Ñтолу готуєтьÑÑ Ñмажена індичка - на згадку про те, що м'ÑÑо цього птаха, подароване міÑцевими індіанцÑми, допомогло колоніÑтам пережити важкий період до збору першого врожаю, коли вони гоÑтро потребували продуктів харчуваннÑ.
Ðаша церква піднеÑла Ñвої вдÑчні молитви ГоÑподу під Ñ‡Ð°Ñ ÑвÑткового богоÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ 25 вереÑнÑ. ДÑкували за вÑе: від дощику (уÑтами дітлахів з недільної школи) Ñ– врожаю, до дивовижних духовних багатÑтв, Ñкі ми отримали у ХриÑÑ‚Ñ– ІÑуÑÑ–. ОблаÑний преÑвітер Олег Іванович ОвÑій богонатхненними Ñловами СвÑщенного ПиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð³Ð°Ð´Ð°Ð² уÑім нам про реальніÑÑ‚ÑŒ жнив у житті кожного з Ð½Ð°Ñ Ñ– закликав доÑліджувати Ñвоє Ñерце, виÑвлÑючи в ньому гнилі зачатки зла.
Згідно вÑтановленої традиції, ÑвÑто завершив загальний бенкет. Ðіхто не залишивÑÑ Ð¾Ð±Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð¸Ð¼ або голодним. У кожної людини, що прийшла до церкви на ÑвÑто Жнив, була можливіÑÑ‚ÑŒ покуштувати Ñолоні Ñ– Ñолодкі Ñтрави, приготовані дбайливими руками працівників церковної кухні, а також загальними зуÑиллÑми вÑÑ–Ñ… членів малих груп церкви «СпаÑіннÑ».
СвÑто Жнив - кориÑна зупинка Ð´Ð»Ñ ÑƒÑÐ²Ñ–Ð´Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ñ— милоÑÑ‚Ñ– й турботи в житті кожного з наÑ. Мабуть, переважна більшіÑÑ‚ÑŒ хриÑтиÑн, занадто мало дÑкує за занадто багато того, що подарував їм ГоÑподом. Іноді Божі благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтають Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¸Ð¼Ð¸ звичними Ñ– закономірними, що ми навіть зовÑім забуваємо Ñказати Богові «ÑпаÑибі». Ðаприкінці ÑвÑткового богоÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð Ð°Ð´Ð¸Ñлав Цуркан нагадав уÑім нам притчу про деÑÑÑ‚ÑŒ прокажених, Ñких зцілив ІÑуÑ. Ðехай заклик повертатиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода з щирими Ñловами подÑки внеÑе в наші молитви нові гімни проÑÐ»Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð±Ð°Ð¹Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñ– люблÑчого Ð½Ð°Ñ ÐžÑ‚Ñ†Ñ.
ТетÑна ВарÑницÑ
|