«Сьогодні новина у нас – недільна школа почалась!» - співали разом учні й учителі, святкуючи 15-го вересня відкриття нового навчального року. Після літнього відпочинку стартова зустріч стала радісною подією для тих, хто прийшов до недільної школи не вперше, і водночас дуже незвичною для новачків. Навчальний рік і справді почався неординарно: діти побачили наставників у ролі своїх однолітків з безліччю типових проблем і турбот. Дякуючи прикладам Ноя, Йосипа та інших біблійних героїв, з’ясовували такі питання, як стосунки в родині, послух Богові, тощо. Саме так, за допомогою підготовлених сценок та ігор, дорослі намагалися пояснити, що Біблія може дати нам поради у найрізноманітніших життєвих труднощах.

Напевно, швидше за всі пори року пролітає літо . Нібито вчора ми з вами зустрічалися на сторінках нашого попереднього молитовного листа . Але це було ще навесні, відразу після Великодня. Пам'ятайте, ми ділилися благословеннями проведеногоі семінару , конференції та пасхальної євангелізації , під час якої Євангеліє почули близько 1500 дітей . Ще ми просили молитися про майбутній семінарі для студентів з мусульманської країни, а також про літній період служіння. Дуже вдячні вам, дорогі наші молитовні друзі, за ваші молитви. Бог їх почув ! Хочемо похвалитися Господом і тими можливостями , завдяки яким Він дозволив охопити Його Словом більше тисячі дітей цього літа.

12 вересня, під час вечірнього молитовного зібрання, відвідувачі нашої церкви мали нагоду поспілкуватися з пастором баптистської громади у Казахстані - Зауром . Під час зустрічі, присутні почули його свідчення про надзвичайні обставини і випробування, з якими зіштовхуються нечисленні християнські спільноти в ісламській країні. Християнам, що живуть у вільному суспільстві, завжди цікаво поспілкуватись з тими, хто не з чуток знає про утиски і гоніння на віруючих. Мабуть, тому нашому гостю ставили багато запитань. Важко було відразу уявити, що такий спокійний і розважливий чоловік отримав від казахської влади чимало абсурдних звинувачень, та, пережив безліч фізичних знущань, відстоюючи своє конституційне право на свободу релігійних поглядів.
(з ціллю безпеки ім’я і країна проживання пастора було замінено)

Служіння невіруючим дітям не обмежується літнім тижнем у веселому наметовому таборі. Після захоплюючого відпочинку у команди служителів продовжується нелегка післятабірна робота з дітьми, що відпочивали. Цього разу розпочалася вона у останню суботу серпня, як раз перед довгоочікуваним (чи зовсім неочікуваним) 1 вересня.

Мабуть, кожному в дитинстві розповідали притчу про те, як легко зламати одну палицю і як важко зробити те саме з цілою зв’язкою. На ділі перевірити мораль цієї притчі ,членам церкви «Спасіння», допомогли «Веселі майданчики», що проводилися наприкінці серпня, біля ЦХСу, для дітей Подолу та Левади. Ми справді переконалися, що набагато легше служити разом, усвідомлюючи той факт, що ти не один і завжди можеш спертися на брата чи сестру.

Минуло пів року, відтоді, як Ліля Гонца звільнилася з 65-ї жіночої виправної колонії суворого режиму, яка знаходиться в Полтавському районі. За цей час в її житті відбулося багато змін. Церква, яку вже відвідував її чоловік, зустріла Лілю з любов'ю, але з великою обережністю. Та й чого можна було очікувати після двох «відсидок»?

На жаль, вимушені констатувати, що під тиском ЄС та інших західних структур, ювенальна юстиція в Україні все глибше запускає своє коріння. Влітку 2012 року вийшло розпорядження С.Тігіпка про прийняття на роботу 12 000 соціальних праців­ників, які вже сьогодні ходять по домівках і збирають відомості про сім’ї. У народі їх назвали «соцполіцаї», тому що вони вишукують проблеми, випитують умови проживання, доходи та іншу конфіденційну інформацію, на основі якої потім можна буде пред’явити претензії до сім’ї. У жовтні 2012 р. на Форумі сім’ї С.Тігіпко заявив, що планується збільшити кількість соцпрацівників до 46 000(!), щоб вони «досліджували кожну родину»! Тобто в планах ювенальних служб зробити кожну сім’ю, у якої є діти, підконтрольною та підзвітною ювенальним органам.

Чи доводилося вам передавати комусь важливі новини? А самому бути посланням? Минулого тижня стати посланням Христа для інших, мали змогу близько 100 молодих людей з різних куточків Полтавської області. «Ви – лист Христовий» - саме так звучало гасло 4-го фестивалю християнської молоді Полтавщини, що проходив з 5 по 10 серпня, у мальовничих околицях смт. Чутово.

По великій милості Бога, я займаюсь одним з найцікавіших служінь - листування з жінками 65-ої виправної колонії суворого режиму, що знаходиться в с. Надержинщина, Полтавського району. Взагалі, тюремне служіння має багато особливостей, але листування надає можливість розкрити душі до відвертого спілкуванні. Кожного року я надсилаю і отримую більше 40-ка листів від ув’язнених жінок. Хотіла б поділитися з вами життєвими історіями моїх респонденток.

Мабуть, немає такої жінки, яка б не бажала, хоч на трішечки, зупинитися і робити те що хоче, а не те, що мусить. Жінка, як правило, покликана виховувати дітей, прибирати, готувати, прасувати, працювати і виконувати ще безліч різних обов’язків. Навіть тоді, коли жінка робить все це з радістю, в неї з’являється природне бажання зупинитися і відпочити.