ÐÐµÐ·Ð°Ð±ÑƒÑ‚Ð½Ñ Ð·ÑƒÑтріч |
12 вереÑнÑ, під Ñ‡Ð°Ñ Ð²ÐµÑ‡Ñ–Ñ€Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ молитовного зібраннÑ, відвідувачі нашої церкви мали нагоду поÑпілкуватиÑÑ Ð· паÑтором баптиÑÑ‚Ñької громади у КазахÑтані - Зауром . Під Ñ‡Ð°Ñ Ð·ÑƒÑтрічі, приÑутні почули його ÑÐ²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ надзвичайні обÑтавини Ñ– випробуваннÑ, з Ñкими зіштовхуютьÑÑ Ð½ÐµÑ‡Ð¸Ñленні хриÑтиÑнÑькі Ñпільноти в Ñ–ÑламÑькій країні. ХриÑтиÑнам, що живуть у вільному ÑуÑпільÑтві, завжди цікаво поÑпілкуватиÑÑŒ з тими, хто не з чуток знає про утиÑки Ñ– Ð³Ð¾Ð½Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° віруючих. Мабуть, тому нашому гоÑтю Ñтавили багато запитань. Важко було відразу уÑвити, що такий Ñпокійний Ñ– розважливий чоловік отримав від казахÑької влади чимало абÑурдних звинувачень, та, пережив безліч фізичних знущань, відÑтоюючи Ñвоє конÑтитуційне право на Ñвободу релігійних поглÑдів. Зі Ñлів Заура - це його перша подорож до України,Ñ–, він радіє з того, що відразу по приїзді опинивÑÑ Ñƒ хриÑтиÑнÑькому Ñередовищі. Разом з тим, його приїзд Ñтав підбадьореннÑм Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑƒÑÑ–Ñ… наÑ. ОÑобливо захоплювали розповіді про поÑтупову зміну ÑÑ‚Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ñ…Ñьких державних Ñлужбовців чи ÑуÑідів до хриÑтиÑн, про заміну зневаги на ÑпівчуттÑ, а подекуди Ñ– повагу. Ðе зважаючи на вÑебічний ÑуÑпільний тиÑк, хриÑтиÑни КазахÑтану, наÑкільки це можливо, підтримують тіÑний міжденомінаційний зв'Ñзок. «Ми шукаємо точки дотику, а не те, що Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ñє» - каже паÑтор Заур. Заур також розповів - чого вартує йому та іншим хриÑтиÑнÑьким ÑлужителÑм Середньої Ðзії поїздка за кордон, навіть, Ñкщо Ñеред Ñ—Ñ… багажу немає Ñ– натÑку на хриÑтиÑнÑьку літературу чи електронні джерела, Ñкі заборонено перевозити через кордон. Він розповідав про те, що йому довелоÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¶Ð¸Ñ‚Ð¸ заради можливоÑті заÑвідчити про дію Божу у КазахÑтані українÑьким хриÑтиÑнам. ОÑÑŒ чому дуже шкода, що цього вечора у приміщенні ЦХС зібралоÑÑ Ð»Ð¸ÑˆÐµ близько 20 оÑіб, хоч подібні зуÑтрічі повинні збирати аудиторію, принаймні, з кількох церков. Години такого братерÑького ÑÐ¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñтали дорогоцінними не лише Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€ÐµÐ´Ñтавника країни утиÑків Ñ– гонінь, але Ñ– Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¾Ñ— Ñторони - Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð· вами. Вони дали можливіÑть задуматиÑÑ Ð½Ð°Ð´ ÑкіÑтю нашого хриÑтиÑнÑтва, навчили цінувати Ñвободу, Ñку ми маємо завдÑки ГоÑподу. Ðаприкінці зуÑтрічі обидві Ñторони виÑловили надії на подальшу тіÑнішу взаємну Ñпівпрацю Ñ– помолилиÑÑŒ за потреби казахÑьких віруючих, що ще раз довело важливіÑть хриÑтиÑнÑької взаємопідтримки, та необхідніÑть молитви один за одного. Ð Ñбуха Влада |