Ми всі хочемо жити в цивілізованому суспільстві. Ми очікуємо, що держава забезпечить нам гідні матеріальні умови. Ми обурюємося тим безладом, яке твориться в нашій країні. Скільки разів мені доводилося вислуховувати в чергах і громадському транспорті невтішні відгуки щодо нашого уряду. Я корінна українка, поки що не володію величезним життєвим досвідом. Але більше двох десятків років мені вистачило для того, щоб зрозуміти одну національну особливість нашого народу. Ми багато говоримо, але мало робимо!

За останні десятиліття відносини людини і природи все більше набувають драматичного характеру. Наша прекрасна планета, що є унікальним осередком життя,буквально захлинається у смітті, що лишає після себе людина.
Для того,щоб розібратися у питанні причин засмічення планети, 31 травня у приміщенні Центру християнського служіння була проведена чергова зустріч СМС-клубу.
Цього разу засідання проходило у формі так званого «воркшопу», що у перекладі з англійської означає «майстерня». Кожен учасник отримав просту полотняну сумку та мав змогу власноручно її оздобити за допомогою спеціальних фарб та трафаретів. Прикрашену таким чином сумку, учасники забрали з собою на згадку про зустріч. По закінченні нашої програми містом замайоріли торбинки із написами" Пакет?!- Ні!". Ця фраза стала лозунгом акції, і уособлювала ідею відмови від пластикових пакетів на користь сумкам з екологічно чистого матеріалу.

 Діти дуже люблять свята. Зауважте, для них вони тривають набагато довше, ніж для дорослих. З віком люди швидко занурюються в суєту трудових буднів, до свята починають готуватися заздалегідь і довго, в результаті більше втомлюються, ніж насолоджуються святкуванням. Для дітей, на відміну від дорослих, свято можна влаштувати в будь-який момент. Їм досить сказати: «Малеча, давайте влаштуємо свято», - і негайно пролунає відповідь: «Давайте!». І для цього дітям багато не потрібно. Хлопчики і дівчатка чекають, коли хтось із дорослих просто прийде і приділить їм увагу. Якщо дітлахи відчують, що вони нам не байдужі, що ми їх любимо і готові проводити з ними час - для них це вже свято.

Нарешті настав той момент, коли наші «маленькі сім'ї» (домашні групи) об'єдналися в одну велику родину. Вечір «малих груп» - так називалося це зібрання. Саме тут кожній групі надавалася можливість виступити і трохи розповісти про себе іншим учасникам свята.

Для чого ми проводили цей захід?

Наслідки падіння Вавилонської вежі змушують полтавців інтенсивно осягати всесвітньо визнану мову міжнародного спілкування. Знання англійської в сучасному інтегрованому суспільстві є більше необхідністю, ніж просто захопленням. Якщо ти говориш, то ти відчуваєш пульс мільярдів людських сердець, ти маєш доступ до величезної кількості інформації і всіляких ресурсів, ти зможеш вивчити культуру досі тобі не знайому. Не будемо розповідати про всі переваги вільного володіння ще однією, нерідною для тебе, мовою, так як вони явні і незаперечні. Тільки як вивчити її? Ось тут і «зарита собака »?

 Нашій церкві виповнилось п’ять років. Мало це чи багато - вирішувати вам! Не хочемо хизуватись власними досягненнями, бо щиросердно впевнені в том, що не маємо більше того, ніж Бог благословив і наділив нас за весь цей час. Кожною наверненою до Нього людиною, кожною миттєвістю благоговіння перед Його присутністю, кожною хвилиною радості у братському спілкуванні і служінні один одному ми зобов’язані тільки Йому, нашому Господу і Спасителю Ісусу Христу. Ми дякуємо Бога за підтримку і керівництво у важкі часи, за милість і прощення наших недосконалостей, за докір і потіху у смуті. Нехай подальші п’ять років нашого, за волею Божою, перебування на землі стануть благословенням для розширення Його Царства у місті Полтава і в серці кожного члена церкви «Спасіння».

Шлюб – болюча тема! Майже на кожному кроці безліч розлучень, розбитих сердець, байдужість у відносинах між чоловіком і дружиною. Через зради, пияцтво, бійки в сім’ях страждають діти. Що робити? Чи можна якимсь чином зарадити в цій ситуації?
Кожній, навіть смій прекрасній родині (чоловіку і дружині), потрібний Божий план подолання ізольованості один від одного для створення єдності. Розуміючи це, нещодавно в місті Полтава була проведена конференція для сімейних пар «Незабутній час удвох».
Дата проведення цього заходу була досить символічною, а саме день жіночності і краси – 8 Березня. Сподіваємося, що у багатьох представниць чарівної половини нашої планети, що провели святковий вечір разом з нами, залишаться незабутні і приємні враження, хоч в центрі уваги були не лише вони.

Під час соціалістичного режиму доступ християн до вищих навчальних закладів був повністю заблокований. Ми навіть уявити собі не можемо, як багато «світлих християнських умів» так і не зуміли реалізувати свій потенціал на благо суспільства і держави. Всі ці роки представники церков не мали можливості стверджувати біблійні цінності серед сформованої після становлення комунізму соціальної та політичної структури. Та розруха, яку ми пожинаємо зараз, є плодом безбожного правління наших попередників. У сучасного молодого покоління християн сьогодні є доступ у ті сфери суспільного і політичного життя, які раніше були для них зачинені.

 Я народився в нехристиянській сім'ї. Про Бога мені ніхто ніколи нічого не розповідав. Та й сам в гарні часи, якось особливо, не замислювався про Нього, лише в хвилини болю і страху молився Богу, кажучи: «О, Господи, допоможи!». Виховували мене мама і вітчим. Мамин чоловік частенько випивав і ображав мою маму. Вони постійно сварилися, і я ставав майже завжди «крайнім». Загалом, мені не подобалися такі відносини в нашій родині, і я намагався весь час, щось зробити для того, щоб вони змінилися. Зі свого боку я намагався бути хорошим сином, але все залишалось як і раніше. Дуже часто я мріяв про власну сім'ю, в якій все було б зовсім інакше.

Зимна погода ніколи не стане на заваді зародженню гарячого і щирого кохання у людських серцях. Єдине, що вже багато років негативно впливає на розвиток цього прекрасного почуття у людей, оточує нас і нав’язується нам майже з самого дитинства. Мова іде про загальну сформовану роками, а також різноманітними віяннями та настроями, суспільну думку. Так вже історично склалося, що те, що підтримує загальна більшість стає нормою. Якщо раніше жінці заборонялося спілкуватись з неодруженим чоловіком наодинці у замкненій кімнаті, то сьогодні сучасна молодь взагалі не розуміє, у чому саме полягає проблема такого спілкування.