20 квітня, християни України відзначали свято Христового воскресіння. Відвідувачі церкви Спасіння теж традиційно зібрались разом на святкове служіння, щоб згадати разом про одну з найважливіших подій в історії людства. Піснями і віршами групи прославлення та вихованців недільної школи звіщалась нова надія для кожного, що дарована нам через подвиг Месії.

 

Христос воістину воскрес! – кажемо у відповідь на привітання знайомих. Та що це важить для нас? Чи повною мірою ми віримо у факт воскресіння? « Коли щось не вміщається в нашому розумі, це веде нас до невір’я і розчарування…а саме віру Христос поставив у центр всього…» - говорив Андрій Юрійович Худяков у великодній проповіді.

І справді, часто життєво важливі речі для нас видаються неймовірними: невжея зможу змінити своє життя, хіба є краще майбутнє для моєї країни, чи існує буття після фізичної смерті? Багато наших сучасників задаються подібними питаннями. А ми, як християни, які знайшли відповіді на питання у Бозі, покликані звертати увагу суспільства на подібні речі.

Тому, того ж вечора, біля монумента Слави, представники кількох євангельських церков нашого міста співом і молитвами заохочували полтавців звернути свої думки до Спасителя, і, навіть, дрібний весняний дощ не завадив прохати Господапро кращу долю нашої держави і дякувати Йому за перемогу над смертю.

Довірмося всемогутньому Богові – Він панує над усіма обставинами нашого життя, над нашими мріями і урядами наших країн. Адже, Сам воскреснувши з мертвих, Він доводить, що сильний одного разу воскресити і нас! (1 Кор.6:14)!

Влада Рябуха