СвÑто Ð”Ð½Ñ ÐŸÐµÑ€ÐµÐ¼Ð¾Ð³Ð¸ церква « СпаÑіннÑ» провела на Ñвіжому повітрі у «тіÑній» компанії друзів. Чому «тіÑній»? Бо вÑім відпочиваючим довелоÑÑ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ компактно розташуватиÑÑŒ, через брак міÑÑ†Ñ Ð½Ð° каріматах. По приблизним підрахункам Ð½Ð°Ñ Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð»Ð¾ÑÑ Ð°Ð¶ 130 чоловік. Ð”Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ñ–Ð²Ð½ÑннÑ, трохи більша кількіÑÑ‚ÑŒ приÑутніх збираєтьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ разу на недільне богоÑлужіннÑ.
Можна провеÑти невеличку аналогію з книгою Суддів. Як в той Ñ‡Ð°Ñ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ робив те, що вважав за Ñправедливе, так Ñ– під Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ñ— вилазки, кожен робив те, що вважав за потрібне: ÑпілкувавÑÑ, відпочивав, брав учаÑÑ‚ÑŒ у Ñпортивних змаганнÑÑ…, Ñпівав…
Про що Ñвідчить така поведінка відпочиваючих? Говорить вона про те, що вÑÑ– ми різні, вÑÑ– ми маємо Ñвоє влаÑне ÑвітобаченнÑ, Ñвоє влаÑне Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½ÐºÑƒ. СподіваємоÑÑŒ, що цей день пішов кожному з Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° кориÑÑ‚ÑŒ. Що відпочинок під Ñ‡Ð°Ñ ÑвÑта Перемоги надихне церкву «СпаÑіннÑ» на майбутні подвиги у боротьбі з гріхом.
Â
|