SMS-клуб розширює свої кордони. Нещодавно наша команда відвідала місто Черкаси, щоб поділитися досвідом і провести найпершу зустріч нового однойменного клубу. Тема патріотизму зібрала там понад 60 гостей. До речі, уже вдома, 27 січня, на "патріотичний" вечір прийшла рекордна кількість молоді. Чим же викликаний такий жвавий інтерес?

 

Не помилимося, якщо визнаємо: події останнього часу змусили українців переглянути своє ставлення до явища патріотизму. Ця, колись невід'ємна риса, чи то відданого члена правлячої партії, чи то націоналіста-фанатика, перейшла до розряду найголовніших чеснот громадянина своєї країни. Контраст з минулим видно і на практиці: національні прапори зустрічаються ледь не на кожному другому балконі, а вишиванка - перестала бути виключно реквізитом народного ансамблю. Іншими словами, патріотом стало бути модно. Та чи цього достатньо?

На SMS-i вирішили з'ясувати, якими мають бути якостi справжнього патріота, і, врешті-решт, чи може патріотизм бути шкідливим? Сценка на початку вечора показувала, чим керуватися, коли доводиться балансувати між надмірним радикалізмом та байдужою "виваженістю". Далі на цю тему ми поглянули і з християнської точки зору.
Усвідомлюючи неупередженість Бога, не важко було дійти до висновку, що правдивий патріотизм не має нічого спільного з національним шовінізмом. Крім того, біблійний заклик дбати про добробут свого краю спонукає нас не лише до слів, але, насамперед, до свідомих дій.

Тож, виходить, потрібен інший контраст. Справа не в зовнішній патріотичності, а в їі якості і суті. Коли, скажімо, не смітити на вулиці - патріотичніше . Тому, щоб досягти свідомого громадянського суспільства, слід почати з себе.
Любити свій народ, визнавати його право на самоствердження - безперечно! А ще: поважати права і свободи інших, бути дбайливим і відповідальним - це, здається, ще ніколи не виходило з моди.

Влада Рябуха

Фотоальбом вечора тут