Я закохавÑÑ! Ми доволі чаÑто чуємо, що закоханіÑÑ‚ÑŒ – це одне з найпрекраÑніших почуттів, пережити Ñкі ладен не кожен. Проте, іноді, ці Ñлова звучать ніби вирок. Ще з дитинÑтва нам говорили, щоб ми не закохувалиÑÑŒ, бо від ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»Ñ–ÐºÑ–Ð² ще не вигадав ніхто. Саме тому, команда СМС-клубу вирішила розглÑнути закоханіÑÑ‚ÑŒ Ñк те, від чого потрібно Ñ€Ñтувати.
Â
ВеÑна в Полтаві, веÑна в Ñерці, веÑна в голові... Ми звикли, що Ñлово «веÑна» аÑоціюєтьÑÑ Ñƒ Ð½Ð°Ñ Ð· чимоÑÑŒ невимовно прекраÑним, наприклад, з коханнÑм. Ðле ж що, здавалоÑÑ, ще можна Ñказати про коханнÑ? Ðдже про нього вже неодноразово згадано у Ñвіті літературних беÑÑ‚Ñелерів, його в Ñвоїх вишуканих картинах зобразили найбільш талановиті митці вÑÑ–Ñ… чаÑів, про нього заÑпівали в неймовірно ніжних піÑнÑÑ… найпрекраÑніші голоÑи планети... Ðезважаючи на вÑе перераховане, ми знайшли безліч питань у цій Ñпоконвічній темі та Ñпробували розібратиÑÑ Ð· ними у теплій компанії (не побоюÑÑ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñлова) друзів, а не гоÑтей, Ñких цього разу було близько 100 чоловік. Ðаш вечір почавÑÑ Ð·Ñ– Ñлів : «ВрÑтуйте! Я закохавÑÑ» Ñ– швидко пролетів у невимушеній атмоÑфері з жвавими диÑкуÑÑ–Ñми, цікавими питаннÑми та кориÑною інформацією. По закінченню ÑÐ¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¼ запропували не шукати підходÑщу людину Ð´Ð»Ñ ÑтоÑунків, а Ñамому бути такою людиною, не закохуватиÑÑ Ð² цю людину, а кохати з уÑіма Ñ—Ñ— недоліками Ñ– покладати вÑÑ– Ñвої надії не на людей, а на Бога!
ОвÑій Катерина
|