Життя кожного з нас багате на події. Більш чи менш яскраві, вони залишаються надбанням найпотаємніших куточків наших душ, та найзначущішим ми схильні ділитися з нашими близькими, у християнському колі, де разом можемо переживати всі радощі і труднощі наших буднів. 9 лютого церква Спасіння мала нагоду порадіти разом з родиною Сергія і Людмили Драбинок, котрі у листопаді стали батьками . Минулої неділі усі присутні на служінні приєднувались до молитви благословення маленького Жені , і , звісно, тішились, що у нашій церкві побільшало щасливих родин з дітлахами.

Та іноді, масштаб подій, що стосуються нашого життя, виходить далеко за межі однієї особистості, родини, чи, навіть, спільноти. Суспільні і політичні кризи в країні вимагають невідкладного перегляду взаємовідносин між громадянами і владою. Про те, яку позицію щодо цього покликані займати християни, говорив В. Антонюк. У проповіді, що своїм змістом, за необхідністю, відхилилась від звичного нам плану вивчення Послання до Ефесян, йшлося про біблійне ставлення до влади і громадянську роль церкви у світлі останніх українських подій. «У такі нестабільні часи у церкви є велике благословення переглянути те, ким вона є, де вона стоїть та що несе...адже, будь –яка криза – це результат духовного зубожіння народу» - говорив пастор. Також у проповыді зазначалось про місце церкви у суспільстві та її методи впливу на нього. Валаерій Степанович закликав ревно відстоювати справедливість, водночас прагнучи миру; поважати владу та державні закони, разом з тим виконуючи Велике доручення. Тоді, коли суспільство ще вагається у виборі правильного вектора руху, ми передусім мусимо керуватись Словом Божим. Тільки так, змінюючи себе, ми зможемо якісно змінити і наше оточення, щоб нове покоління зростало у іншому, справедливому суспільстві.

Влада Рябуха