З 15 по 21 липня ми мали чудову можливість від Господа провести молодіжний табір в мальовничому куточку Полтавського району вниз по течії річки Ворскла.
Не даремно було обране саме це місце, адже на це був цілий ряд причин. По – перше, ми шукали місце, яке було б мало відоме для більшості людей і максимально віддалене від основних транспортних сполучень; по – друге, ми хотіли, щоб воно було придатним для розміщення наметів для вісімдесяти людей; по – третє, хотілося, щоб на місці табору була чиста річка. І все це, а особливо останнє (чиста річка) ми мали протягом цих чудових днів табору.

 

Розпочалося все з того, що команда організаторів заїхала на місце табору на два дні раніше, щоб підготувати все необхідне для прийняття учасників. Потрібно було розчистити територію від сміття, бур’янів, організувати господарчу частину та місце під спорт,трохи розчистити річку для купання.

Основна кількість учасників прибула на місце табору за допомогою міжміського електропоїзда, після чого їм потрібно було подолати біля трьох кілометрів пішки через луки, а на останок всіх чекала переправа через річку на саморобному плоту, що залишило у всіх незабутні враження. Все це відбувалося в неділю ввечері, молодь мала за короткий час встановити свої намети та облаштувати їх.

В першу ж ніч на всіх чекало випробування вітром та дощем, але загалом все обійшлося. Як організатори, ми молилися і просили, щоб Бог зберіг всіх від застуди та всього, що зв’язано з погодою. На другий день вночі дощ був дещо більший, але вже навчені за минулі роки члени господарчої команди добре підготували намети нашого містечка до негоди. Дякуємо їм.

Молодь мала змогу кожного дня прокидатися під заклики підйому організаторів та робити зарядку. Кожного ранку та вечора були загальні зустрічі табору, де читали Слово Боже, прославляли Бога піснями. Як до обіду, так і після обіду учасники мали по 2-3 години вільного часу, який можна було проводити кожному, як заманеться – відпочивати, приймати участь у спорті чи просто знайомитися з новими друзями та спілкуватися. Кожен день закінчувався посиденьками біля вогнища, де ми продовжували дискутувати на тему дня.

Основна тема нашого табору звучала так: «Стосунки – це головне!» Кожного дня молодь мала змогу розглядати різні аспекти своїх стосунків через призму Слова Божого. Ми говорили про важливість правильної оцінки стосунків у власному житті. Розглядали те, як Біблія говорить про наше ставлення до ближнього, до самого себе, до протилежної статі та до Бога взагалі. А в останній вечір кожному учаснику було запропоновано прийняти конкретне рішення про зміни в своїх стосунках. Як символ прийнятого рішення кожен мав змогу запустити повітряного ліхтарика. В результаті нічне небо над річкою було всіяне літаючими ліхтарями, які, за задумом, летіли до Бога, що бачить людське серце.

В програмі табору був кількагодинний похід з переправою на плоту та шоу талантів, де кожен мав змогу проявити себе з різних боків. Хто писав пісні, хто вірші, а хто показував свої артистичні чи художні здібності.

Незвично було те, що серед лісу біля річки віддалено від ліній електропередач звучала жива християнська музика на повну силу. Молодіжна музична група буда представлена всіма основними інструментами (бас гітара, барабани, соло гітара, акустична гітара).

Також варто відмітити, що в нашому таборі було чимало гостей. Зокрема ми запросили наших братів із Грузії: пастора Онері та двоє молодих братів – Трістана та Давида. Їх присутність кожен день вносила родзинку в програму нашого табору, адже ми вчили постійно нові грузинські слова. А грузини, в свою чергу, радували нас своїми піснями і навіть національними танцями.

Також кожного дня, а особливо вечорами, на територію табору приїжджали нові молоді люди та розділяли з нами радість нашого християнського спілкування. Дехто залишався потім на цілий день, а дехто систематично з’являвся кожного вечора. А одного дня до нас навідалися навіть кореспонденти з ТРК «Лтава», щоб зробити короткий репортаж про те, як відпочиває християнська молодь.

Метою нашого табору була побудова стосунків між учасниками, зокрема між молодими людьми: між тими, хто давно є християнами і тими, хто на шляху до цього. Скажу, що багато гарних результатів вже існує на даний момент. Навіть більше – Бог дав серйозні розмови в самій команді організаторів табору, що змушувало нас змінюватися і більше любити один одного.

Всім дякуємо, хто підтримував цей табір молитвами або фінансово, бо зараз ми можемо з впевненістю сказати, що Бог насправді благословив його проведення. Ми просили Божого захисту від травм та пригод на воді – і Він нас почув; ми просили, щоб Бог благословив - і ми були спроможні матеріально провести цей табір (практично вписались в бюджет).

Особлива подяка всім, хто взяв на себе тягар організації: кухарям, технічній частині та координаторам – слава Богу за те, що ми можемо разом трудитися для Нього. Давайте будемо хвалитися Ним.
Слава Господу.

Радіслав Цуркан