Всім християнам Полтави не варто жалітися на відсутність гідного і змістовного культурного дозвілля, варто лише користатися всіма можливостями мистецького і духовного розвитку, якими благословляє нас Господь.
Лише слово «АЛІЛУЯ» може сповна виразити весь той захват і неймовірні враження, викликані виступом у минулий понеділок хору «Євангеліон» зі штату Мінісота. Всім присутнім в залі справді пощастило, бо професійний невимовної краси спів наповнив стіни будівлі церкви «Відродження». Вражені слухачі, не зважаючи на конфесійну приналежність, не соромилися виражати свої емоції в гарячих оплесках і не звертали увагу на, викликану спекою, задушливу атмосферу в залі.

В свою чергу хористи також проявили неймовірну стійкість, відданість служінню і терпіння. Як зазначив обласний пресвітер Олег Іванович Овсій: «Ви пожаліли нас більше, ніж самих себе». Ці слова були дуже влучними, так як підготовка хору і жертовність співаків були очевидними для кожного слухача. «Чому?» - запитаєте ви. Відповідь проста. Приїхати за власні кошти в далеку Європейську країну, досконало вивчити нелегкий і доволі серйозний репертуар… Всі виконавці гімнів були одягнуті далеко не у стилі «українського літа»: на чоловіках красувались чорні костюми, білі сорочки, жилетки та метелики, а жінки були зодягнені у чорні нарядні сукні. Під час співу для досконалого звучання всі вентилятори та інші провітрюючи засоби вимикалися. Уявіть собі: вистояти 17 гімнів у такому вбранні без кондиціонерів і гарного провітрювання? Чи здатні на таке ми?

Чудово розумію, що і слухачам було нелегко, адже серйозна класична музика на заморену спекою голову сприймається доволі тяжко, але, все-таки, хотілося б зазначити, так би мовити, «особливості української гостинності».

По-перше, дорогі християни, міжнародно визнані музиканти такого рівня до нас приїжджають не так вже і часто. За виступ грошей не беруть. Виконують професійні класичні музичні твори. Якщо для вас такі заходи не цікаві, то хоча б запропонуйте вашим друзям послухати чудовий хвалебний спів. Хоч зала і була заповнена, але нечисленними представниками багатьох церков. Присутніх могло б бути набагато більше. Спробуйте вирватися з повсякденної заклопотаності і відвідувати такі заходи. Свій культурний рівень треба підтримувати, а не занапастити.

По-друге, приблизно пів зали запізнилося хвилин на 20. У страшезну спеку в нарядних костюмах хористам довелося чекати всіх тих, хто не поспішаючи заходив у приміщення церкви. Коли програму співу вже було розпочато, вражаюча «християнська простота» проявила себе у повній мірі. Замість того, щоб з похиленою головою тихенько пройти і присісти на вільне місце десь скраєчку, деякі, «вновь прішедшіє, торжествєнно шествували» на перший ряд, відволікаючі, як глядачів, так і співаків. Інші ж, активно махали руками, демонструючи запізнившимся друзям чи родичам зарезервований вільний простір біля себе.

Полтавські християни відрізнилися і в дечому позитивному. По закінченні програми кожній співачці була люб’язно вручена вишукана біла роза.
Християнська культура залишає бажати кращого. Радує те, що всі залишилися задоволеними. Сподіваємося, що Дух Святий працював як в серцях невіруючих глядачів, так і в серцях тих, хто знає Господа і служить Йому.
Не втрачайте можливості зробити свій культурний простір ширшим і багатшим!

 

Таня Варяниця