ЗакінчивÑÑ Ñ‰Ðµ один навчальний рік недільної школи! РвеÑна кличе вÑтати із-за парт, вийти на вулицю, а ще краще, виїхати в Ð»Ñ–Ñ Ð´Ð¾ озера, де в повній мірі можна «пірнути» в це чудо, веÑнÑного пробудженнÑ! До глухоти наÑлухатиÑÑ Ð¿Ñ‚Ð°Ñ…Ñ–Ð², Ñпів Ñких хочетьÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñати Ñ– забрати з Ñобою, до Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¸Ñ…Ð°Ñ‚Ð¸ чиÑтим хвойним повітрÑм, змішаним з запахом квітучої акації, Ñ– проÑто, закинувши голову, дивитиÑÑ, Ñк верхівки ÑоÑен впираютьÑÑ Ð² надзвичайно блакитне небо з найчиÑтішої білизни хмарами!
Ð Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð½Ñто, їдемо! Ще на початку травнÑ, розглÑнувши план заходів «воÑкреÑки», Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ—Ð·Ð´Ñƒ вибираємо Ñуботу - 19 травнÑ. Прогноз погоди на оÑтанній тиждень перед виїздом Ñ– в запланований день вкрай неÑприÑтливий - різке Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚ÐµÐ¼Ð¿ÐµÑ€Ð°Ñ‚ÑƒÑ€Ð¸ та дощі. ХвилюємоÑÑ, переживаємо, але приймаємо Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ - намічений виїзд не переноÑити, а готуватиÑÑ, закуповувати продукти Ñ– молитиÑÑ! Ми молилиÑÑ, брали поÑÑ‚, щоб Бог дарував нам два теплих дні без дощу, Ñ– не тільки за Ñуботу, а й за п'Ñтницю, щоб вÑтигла проÑохнути землÑ.
Бог дав нам те, що ми проÑили. ДивлюÑÑ Ð½Ð° попереднє реченнÑ, ÑкеÑÑŒ воно буденне ... Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто не знає Бога! Ð”Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто будь-Ñкому чуду може підібрати логічне поÑÑненнÑ, від Ñкого віє зеленою тугою! Ð”Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто наÑтільки зачерÑтвів, що не помічає або переÑтав помічати, що «... небеÑа проповідують Ñлаву Божу Ñ– про Ñправи рук Його віщає твердь!» І наші молитви за тих, хто не має або втратив цю радіÑÑ‚ÑŒ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð· Богом! І наша мета - показати дітÑм Бога, не тільки в минулому, але Ñ– зараз, Ñьогодні, в цю Ñаму хвилину! Він поруч!
Коли ми молилиÑÑ, чи чекали ми отримати гарну погоду? Так, ми говорили про це ГоÑподу, але ми також говорили, що ми не чекаємо чудеÑ, а шукаємо Ñлави Божої! І ÑÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð¶Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð´Ñ–ÑÑ‚ÑŒ прийшла не від ÑонÑчного днÑ, а від того, що ми знову змогли відчути Бога, поруч! І, там, у ліÑÑ–, ти підіймаєш очі до неба Ñ– шепочеш: «СпаÑибі! ДÑкую за Твою приÑутніÑÑ‚ÑŒ! Мені потрібен Ти! »
Ðу, а потім - пташиний гомін гармонійно зливÑÑ Ð· радіÑним Ñміхом граючої дітвори! Величезний м'Ñч, лук Ñ– Ñтріли, волейбол, Ð¼ÐµÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ÐºÑ–Ð², лабіринт, в Ñкому брали учаÑÑ‚ÑŒ Ñ– дороÑлі, ризикуючи заÑÑ‚Ñ€Ñгти (наші розміри-то не дитÑчі!), художній грим на обличчÑÑ…, ÑÐ¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ–, звичайно ж, каша на багатті, печені, на тому ж багатті, Ñардельки, дуже Ñмачний чай Ñ– бутерброди! Так шкода тих, хто не зміг потрапити на це ÑвÑто Ñлави Божої! Ðе чекайте милоÑÑ‚Ñ– від природи, не підлаштовуйте Ñвоє Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ–Ð´ обÑтавини, але живіть з Богом Ñ– дивуйтеÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ чудеÑам!
Чуркін Ðндрій
|