Ось і пройшли Новорічні та Різдвяні свята. У кожного з нас вони залишили різні спогади і враження. Однак, як і зазвичай, дітлахи раділи найбільше, адже їм, на відміну від дорослих, для щастя потрібно зовсім небагато. Канікули, ялинка, Дід Мороз, подарунки - все, що може зробити дитину щасливою.

На Україні Новий Рік відзначається особливо бурхливо, пишно, супроводжуючись гучними привітаннями і побажаннями під звуки салютів і феєрверків. Різдво ж, на жаль, на тлі зустрічі Нового Року виглядає вже не так яскраво. А як би хотілося, щоб разом з Ангелами, і з тими, хто розділяє радість справжнього Різдва, радів весь світ, не заплющуючи очей в різдвяну ніч, і радів не комусь, а народженому Спасителю.

Як чудово, що час Божої милості і благодаті ще триває. А це означає, що в світі ще можна щось змінити. І для цього Бог використовує Свою Церкву. У минулому році у Нього був особливий план і для церкви «Спасіння» (м. Полтава).

Все почалося з того, що на початку грудня ми з Лідією організували семінар підготовки різдвяних місіонерів. З'їхалися представники 15 церков. Серед них були ті, хто мав бажання нести у дні Різдва звістку про народжену Спасителя дітям, але не мав програми, свіжих ідей, або практичних навичок. Пізніше, багато сотень і навіть тисяч дітей почули радісну Різдвяну Звістку, завдяки цими людьми.

Однак, мені хочеться більше розповісти про те, що Господь зробив через церкву «Спасіння». Почнемо з того, що вся церква брала участь в підготовці до акції «Різдвяне дитя». Хтось молився, хтось давав гроші. Багато сімей закупили і скомплектували подарунки для дітей, які наша команда, згодом, рознесла за призначенням. Хоча, зауважу, подарунки лише супроводжували основну мету вітальних акцій. Нашим головним бажанням було розповісти дітям про сенс і значення свята Різдва, порівнявши зі змістом та значенням Нового Року. Потім, спільними зусиллями, ми робили висновок про те, яке ж свято важливіше для людей. Приємно що, діти приходили до правильних висновків. Це відбувалося таким чином: всі діти дружно піднімали руки, підтверджуючи цим те, що Різдво - це чудова і найважливіша подія в історії людства.

Ми були в різних місцях: в міських та сільських школах, в клубах, в інтернатах, в реабілітаційному центрі для дітей з ураженою нервовою системою, у дитячих гуртках (надаю фото звіт). Порадувало те, що за нашим привітанням спостерігали не тільки діти, а й дорослі. Результатом проведення святкової зустрічі в школі села Ваці стало народження нового гуртка «Добра Звістка». Вже відбулося перше заняття, де було 15 дітей. Саме тоді сталася одна дивовижна історія. Господь допоміг нам знайти мобільний телефон, який втратила дівчинка, яка відвідала нашу зустріч. Він лежав у снігу за кілометр від клубу, де ми проводили перше заняття гуртка. Нашому здивуванню не було меж. Дівчинка зраділа знайденому телефону, а ми Господу, який допустив це і показав Свою любов до всіх що, виконують Його волю. Тепер щосуботи дітлахи з цього села будуть слухати Слово Боже. Сподіваємося, подібний гурток, після різдвяних привітань, відкриється і в селі Головач. Прохання молитися про це!

Наша команда хотіла розповісти про Різдво тим дітям, що прикуті до лікарняних ліжок і не можуть відзначити свята разом з рідними. З цією метою ми взяли подарунки, які приготувала церква, і пішли до дітей в міську лікарню. У холі ЛОР відділення зібралися діти з п'яти різних відділень лікарні. В той день було багато сміху, ігор, призів, пісень, подарунків і, звичайно ж, роздумів про народженого Ісуса. Потім ми пішли в травматологію. Там нам довелося проводити святкову програму в кожній окремій палаті, так як багато хто з дітлахів були на витяжці і не могли піднятися (дивіться фото).

Дуже зворушливою була зустріч з дітьми та їх батьками в гематології. Саме там діти дізнаються про свій страшний діагноз - рак крові. У цьому відділенні, на відміну від інших, панувала тиша. Всі діти та їхні батьки носять маски, тому ми могли бачити тільки їх сумні очі. Мені здавалося, що вони своїм поглядом ніби запитують нас: «Ну, чим ви можете нас порадувати?». У цьому відділенні наші подарунки можливо і принесли якесь задоволення, але і батьки, і діти тут найбільше мріють про здоров'я. Так, їх можна зрозуміти. Для цих людей здоров'я - зараз найголовніше. Хоча нам так хотілося, звернути їхню увагу на те, що являє собою набагато більшу цінність - це народжений всім нам Спаситель, в Якому ми можемо мати радість, мир, любов, віру і надію на зцілення не тільки тіла, а й душі. Слава Богу, що ми змогли сказати про це. В кінці всі дітлахи з цього відділення погодилися сфотографуватися з подарунками. Ви їх впізнаєте, вони в масках. Уважно подивіться в ці очі. Вони дивляться на нас і, як би, кажуть: «Спасибі за увагу, за подарунки, за справжнє Різдво, яке прийшло разом з вами до нас, і ..., якщо ви такі хороші дяді і тьоті, то не забувайте нас і моліться за нас ».

Дорогі друзі, ми не просимо вас брати зобов'язання постійно молитися про цих дітей і всіх, хто чув звістку про Різдво, але прочитавши цю замітку і подивившись фотографії, віддайте хвалу Богові і помоліться за спасіння цих дівчаток і хлопчиків. Дякую!

 

З повагою, Голюк Володимир