хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде і слуга Мій.   Ів. 12:26

 

 Цих людей важко зрозуміти. Їх мало знають, але вони знають про найважливіше. Їх життя загадкове і цілі максимальні. Їм заздрять здалеку, але їх місце мало хто готовий зайняти. Їх вважають успішними, але більшість їм співчуває і продовжує не розуміти. Вони живуть для інших, але багатьом не можуть догодити. Вони багато переносять в терпінні, але їх вважають нетерплячими. Вони мають багато друзів, але часто залишаються одні. Їх проблеми багатьом зовсім не відомі, бо всі вважають, що в них немає жодних проблем.

 

 СЛУГИ впливають на душі і творять історію. Вони не чекають визнання у людей, хоча багато хто вважає їх за кар’єристів. З ними ворогують непримиренні і підлещуються підлабузники. Їх життя важко повторити, але легко критикувати. Найбільше їх бажання бути там де діє Господь. Зміст їх життя – воля Божа. Його пріоритети для них закон, навіть якщо за це прийдеться дорого платити. Якщо потрібно діяти, вони діють навіть тоді, коли більшість буде вважати їх за дурнів. Вони мало прораховують, але частіше виграють, не довго відпочивають, але сильніші за інших. Не завжди чують людей, але знають голос Божий. Їх благословення часто стають приводом для заздрості, але при цьому ніхто не цікавиться яка ціна таких благословень.
 
 СЛУГИ ніколи не міняють те що мають на улесливі пропозиції. Все інше для них занадто дешеве, щоб про це думати. Їх життя викликає полярні оцінки, але мало тих, хто може про них судити об’єктивно. Про них багато говорять, але мало моляться. Їх життя відкрите, тому в ньому завжди шукають чорні сторінки.

 Вони ніколи не забігають на короткі дистанції, і деколи здається що вони програють. Такі люди отримують нагороди тоді коли більшість про це і не здогадується. Їх перемоги очевидні, але їх важко визнавати. Їх сила реальна, але їм будуть протистояти навіть якщо і програють. З ними "сміливі" здалеку і підкреслено тактовні поблизу. Більшість віддає перевагу тому, щоб бути від них на відстані кинутого каменю. Дехто їх зрозуміє тільки з часом коли самі починають серйозно служити іншим. Їх життя не схоже на інших, і тому від них чекають багато а повертають мало. Вони відновлюються в силі, але коли і як, ніхто не знає. Останню вони віддають не шкодуючи тим же людям. Вони є благословенням для багатьох, але про це їм ніхто не скаже. Їх цінують коли починають втрачати, але забувають відразу після втрати. Люди називають їх по-різному, але Бог їх знає як Своїх слуг...

пастор Валерій Антонюк