РусскаяУкраинскаяАнглийская

ПРИСОЕДИНЯЙТЕСЬ К НАМ
odnoklassniki google-+1 youtube vkontakte twitter facebook

koster.JPG
Чтобы Вы хотели видеть на сайте?
 
Home Читальный зал Статьи Що мають знати батьки про ювенальну юстицію
Що мають знати батьки про ювенальну юстицію

Загроза ювенальної юстиції

На жаль, вимушені констатувати, що під тиском ЄС та інших західних структур, ювенальна юстиція в Україні все глибше запускає своє коріння. Влітку 2012 року вийшло розпорядження С.Тігіпка про прийняття на роботу 12 000 соціальних праців­ників, які вже сьогодні ходять по домівках і збирають відомості про сім’ї. У народі їх назвали «соцполіцаї», тому що вони вишукують проблеми, випитують умови проживання, доходи та іншу конфіденційну інформацію, на основі якої потім можна буде пред’явити претензії до сім’ї. У жовтні 2012 р. на Форумі сім’ї С.Тігіпко заявив, що планується збільшити кількість соцпрацівників до 46 000(!), щоб вони «досліджували кожну родину»! Тобто в планах ювенальних служб зробити кожну сім’ю, у якої є діти, підконтрольною та підзвітною ювенальним органам.

 

Хоч багато батьків знайомі з цією проблемою, але все ж переважна більшість наших громадян все ще не усвідомлюють, що відбувається. Багато з цього приводу запитують: «А хіба закон про ювенальну юстицію прийнято?» Але мова йде не про один закон, а про цілу систему, яка пронизує усі державні відомства, які працюють з дітьми, у тому числі школи, лікарні та дитсадки. Саме через них ювенальні служби найчастіше отримують сигнал про те, що сім’ї можна пред’явити претензії.

Але давайте простежимо за процесом введення ювенальної юстиції з самого початку. Як тільки після проголошення незалежності іноземні структури отримали вплив в Україні, однією з перших вимог було введення ювенальної юстиції. Наші діти завжди були талановитими і красивими, тому міжнародні структури дуже зацікавлені в їх безперервному «потоці» за кордон. Багато хто запитує: «Кому вони там потрібні?» Але досить згадати хоч би мільйон американських гомосек­суалістів, які, як відомо, самі не розмножуються. А практика вилучення дітей з нормальних сімей і передання в одностатеві - це дуже поширене явище за кордоном. Є й інші замовники наших дітей, тому потік українських дітей за кордон зростає.

Таким чином, ще за президента Л.Кучми було ухвалено ювенальний закон «Про попередження насильства в сім’ї».
Ще раніше на законодавчому рівні була прийнята підміна понять захисту самої дитини на захист так званих «прав дитини». Якщо раніше держава захищала саму дитину, то тепер через це лукаве формулювання захищає його абстрактні права, Тому насправді ніяких прав дітей ювенальна юстиція не захищає. Навпаки, реальні серйозні проблеми, що стосуються дітей ігноруються: зубожіння батьків, нестача дитячих садків, відсутність гуртків та спортсекцій, платна освіта, дитячий алкоголізм і наркоманія, погана якість продуктів для дітей тощо - усе це свідомо замовчується та ігнорується, зате найголовнішою проблемою проголошується «проблема насильства в сім’ї».

Чому в сім’ї? Тема «насильства в сім’ї» є голов­ною темою, під гаслами якої вводять ювенальну юстицію. Мета - закріпити в суспільстві образ родини як місця небезпеки для дитини, звідки її потрібно «рятувати» та вилучати. Серед громадськості активно пропагується ідея необ­хідності захищати дітей від непридатних і жорстоких батьків.

Ця кампанія проводиться в країнах, де вводиться ювенальна юстиція для того, щоб підготувати свідомість суспільства до масового вилучення дітей із сімей. А вилучення дітей відбувається в усіх країнах, де введено систему ювенальної юстиції.

НАСПРАВДІ Ж СІМ’Я Є НАЙБЕЗПЕЧНІШИМ МІСЦЕМ ДЛЯ ДИТИНИ

Саме сім’я може захистити дитину в сучасних умовах від різних бід - наркоманії, алкоголізму, розтління і маси інших небезпек. Тому ювенальна юстиція націлена на послаблення захисної ролі і впливу батьків на дитину.
Хочете захистити дітей від порнографії в Інтернеті? Згідно з Конвенцією ООН про права дитини вони мають право на доступ до будь-якої інформації; хочете захистити їх від компанії наркоманів - вони мають право на свободу спілкування; хочете привчити до праці (а в сучасних умовах без цього не вижити) - ви не маєте права його примушувати(і) до роботи, а ще у них є економічні права і ви ЗОБОВ’ЯЗАНІ забезпечити їх, незважаючи на затримку зарплати або інші фінансові труднощі.

Таким чином, ювенальні технології проникають все глибше в наше повсякденне життя: вже сьогодні в школах наші діти заповнюють різні анкети, де їх запитують, які зарплати у батьків, чи застосовуються в сім’ї тілесні покарання, розповідають, як подати до суду на дорослих. Вже зараз в школах скрізь проводять лекції про «права дитини», на яких дітям вселяють неповагу і недовіру до батьків та пропонують запам’ятати телефон, по якому вони можуть скаржитися на «поганих» татів і мам. Вже сьогодні педіатри, учителі, соціальні педагоги зобов’язані з найменшого приводу доносити на батьків в соціальні служби і органи опіки. У кожній школі ви можете побачити стенд з переліком прав дитини і, якщо батьки не забезпечують права дитини, то держава береться це виправити. У деяких школах планується ставити «ящики Павлика Морозова», в які діти повинні кидати свої скарги на дорослих. Окрім того планується ввести посаду омбудсмена - фахівця з прав дитини, який контролюватиме, як вами дотримуються права вашої дитини. Батьків штрафуватимуть та притягатимуть до адміністративної відповідаль­ності, а якщо раптом щось не так, їх викликають в різні інстанції і диктують свої умови або погрожують позбавленням батьківських прав. Усе це - ювенальні технології, які є елементами цієї системи.

ЯКИМ ЧИНОМ ЮВЕНАЛЬНА СИСТЕМА ПРОСУВАЄТЬСЯ В НАШОМУ СУСПІЛЬСТВІ?

По-перше, активно впроваджуються базові законодавчі акти, які надають можливість створити систему ювенальних органів державної влади і надають їм відповідні повноваження. При ретельному аналізі з’ясовується, що у нас перероблено під ювенальні технології усе законодавство, що стосується дітей. Окрім згаданого закону, це Закон України «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми і молоддю», Сімейний Кодекс. Також прийнято інші нормативно-правові акти, наприклад, Конвенція про кримінальну юстицію для неповнолітніх.

20 жовтня 2012 р. увійшов в силу новий Кримінально-процесуальний кодекс, в якому вводяться поняття спеціалізованих (ювенальних) судів та слідчих для неповнолітніх, а також такі ювенальні технології як «медіація» і «пробація». Таким чином, ювенальна юстиція на законо­давчому рівні прийнята майже повністю. Паралельно міністерства розсилають інструкції для соціальних працівників, педагогів (наприклад, «Методичні рекомендації для роботи педагогічних працівників з питань попередження насильства над дітьми»), в яких подано інструкції для відстеження випадків «порушення прав дітей» та їх вилучення із сімей. Постійно розширюється кількість ювенальних структур - кримінальна міліція для неповнолітніх, різні соціальні служби, кризові центри, служби медіації, БОБ-містечка для дітей, яких відібрали від батьків, тощо.

Але окрім законодавства потрібні ще й виконавці. Наші чиновники здебільшого ще не мислять західними категоріями - ще не всі готові відбирати дітей і тероризувати батьків. Тому серед українських чиновників проводять масові семінари і тренінги, які організовують добре профінансовані міжнародні фонди. На цих тренінгах людей усіма можливими методами обробляють ювенальною ідеологією: «Батьків треба контролювати, дітей не можна карати, права дитини над усе». Потім такі чиновники ходять по сім’ях і випитують у дітей: «А чи не кривдять тебе батьки?» і «А чи не хочеш ти поговорити з психологом?» І якщо, не дай Боже, дитина скаже щось зайве, то проблеми цій сім’ї гарантовані. В одній з київських шкіл завуч на лінійці прямо заявила: «Хто не ходитиме у формі, на того поскаржимося в ювенальну юстицію, і вас відберуть у батьків». Але вилучення дитини у батьків - це не найстрашніше, нормальні батьки у нас завжди відвоюють свою дитину. Найнебезпечніше інше - це обробка самої дитини цією аморальною ідеологією: знищення поваги до батьків, руйнування довіри всередині сім’ї, настроювання проти батьків, коли дитина спекулює своїми правами. Така дитина, хоч і перебуває в сім’ї, але вона вже чужа людина, яка може у будь-який момент зрадити, наскаржитися, подати до суду на маму і тата. Наприклад, у США 9-літній хлопчик заявляє своїй бабусі: «Якщо ти зараз же не вибачишся переді мною, я подзвоню в поліцію, і ти сидітимеш у в’язниці!» Подібні приклади, на жаль, все частіше трапляються і в Україні.

Ще одним найважливішим руйнівним постулатом ювенальної юстиції є безкарність дітей і підлітків. Підліток, знаючи, що залишиться безкарним, може собі дозволити будь-які «розваги». Наприклад, в деяких країнах Європи за вбивство перехожого підліток може відбутися півроком дитячого ізолятора, більш схожого на санаторій. Таким чином, повсюдні молодіжні погроми у Франції, Англії та інших країнах - це результат багаторічної роботи ювенальної юстиції. Якщо ці норми все- таки будуть прийняті на Україні, то нас теж чекає стрімкий зліт підліткової злочинності та інших соціальних проблем. Таким чином ювенальна юстиція - це каральний орган, спрямований супроти батьків та вчителів, які хочуть виховувати нормальних і розумних дітей.

Підготував пастор Валерій Антонюк

 
Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат Рё РјРЅРѕРіРѕРµ РґСЂСѓРіРѕРµ. Церкви.com Портал познания Бога Твоя Библия: Библия, ответы на вопросы, христианский форум, библиотека, каталог сайтов. Разумный Замысел Сотворение. Эволюция. Динозавры. Возраст Земли. Всемирный потоп. Библия. Семинар Кента Ховинда бесплатно. Система Orphus